Розділ 3. Розуміння

Цей конкурс виявився складнішим чим здалося спочатку. Я думала, що не справлюсь. Та день минув не помітно. І я встигла доробити все до цього часу. Журі ( якіми були вчителі по дизайну) ходили мо кімнах перших курсів і записували щось в свої записники. Я дуже переживала, але вміло держала себе в руках, не подаючі тих бурних емоцій які виникли в мені. 
Результати мали винести завтра з ранку. Мабуть я не засну і не думаю, що я єдиа так хвилююся. Тому всю ніч я провила в компанії своїх сусідок. До самого ранку ми не зімкнули очей. Тому виглядали втомленими. 
Коли прийшов час результатів ми перші були, хто рийшов дивитися на них. І виявлися в одній групі, з середнім знанням дизайнів. Всі були дуже раді, що не попали до найгірших, а от ті чоловіки, що всюди були зімною, потрапили саме туди. 
Ми з подругами вирішили сьогодні в вечері відсвяткувати це. На диво, пари були дуже навіть цікавими. Після я пішла в бібліотеку щоб виконати домашні завдання. А потім ми зустрілися з дівчатами і пішли в кафе під назвою "Оскар".
Все було би прекрасно якщо би не одна ситуація.
Я думала, що нашла подруг і життя почало налагоджуватися не дивлячись на те, що розповіли пришедші чоловіки. Я вже і забула про їх слова. Але ця ситуація нагадала мені про їх слова і я зрозуміла чому вони так жвавилися мені розповісти про це все.
Мої надії на спокійне життя канули без сліда. Я зрозуміла, що мені потрібно піти з ціми чоловіками. Але деж вони, чому не захищають. Вони ж обіцяли. Щож мені робити. Все в мені кричало від страху. Та я не подавала виду. Так вже привикла приховувати свої справжні почуття та носити маску. 
Тепер мені все зрозуміло. І я зробила свій вибір. Якщо я помру зараз, то так тому і бути.