Загублена

Тобі моя любове ніжна

Я кожен день плекаю мрію, що стати кращою зумію.

Та кожен день показує що «ні»,

Лиш мариться мені у сні.

Ти знаєш, так душа болить,

за тебе мила, бо як би не хотіла,

та щось змінити так і не зуміла.

А час летить і ти старієш…

Проте, не знаєш, куди б себе подіть.

Душа хотіла би творить, та має лиш в рутині гнить.

Прошу, благаю! Один ти крок зроби, і точно знатимеш куди іти.

Бо щоб змінитись, маєш змінити хоч щось ти.

Не бійся, дій та плюй на всіх.

Це лиш твоє життя, нарешті зрозумій!

Подобається

#913 в Різне
#124 в Поезія
#757 в Молодіжна проза

Відредаговано: 01.10.2026