Загублена

Тій що в серці. Якої вже немає. Бабусі Люді.

Твоє життя, давно уже скінчилось,

та досі в серці ти моїм живеш.
Бабусю, люба, мила…

Мені шкода, що вчасно поруч не була.
І хоч ти вже не тут, я вірю що твоя душа жива.

До поки в серці ти моєму, в моїх думках ти вічно житимеш.
Люблю…

На жаль, я час назад не поверну,

і зупинитись змусити не можу, тому, пробач, прошу…

Мій егоїзм і помисли дурні.
Я, чесно, так тебе люблю!!!

Але не можу вже тобі сказати.
Не цінувала що було, тепер, в печалі і жалю,

Я вічно буду жити...

Подобається

#421 в Різне
#24 в Поезія
#458 в Молодіжна проза

Відредаговано: 01.10.2026