https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1789853139_68.png
Загублена
Біль кохання
Залиш мої надію й сподівання
Залиш мене саму прошу.
Не повернусь додому аж до рання,
Я лиш напʼюся досхочу.
Твої вуста, — пʼянка це насолода.
Я вічність би могла їх пить,
Та іноді, злітають з них невзгоди,
А ще, жалка болюча хіть.
В твоїх очах я бачу тінь.
Жахливо, та що ж мені зробить?!
Цей біль це мука.
Коли поміж нас обох,
Кохає лиш один.
#451 в Різне
#33 в Поезія
#438 в Молодіжна проза
Відредаговано: 20.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
