Загублені уламки

Чужа стежина

 

Дали прокласти мені стежину. 
Дали карту, компас та рюкзак.
Казали мені, іди туди.
Рушила, іду та іду. 
Проклала цю стежину. 
Як тяжко не було. 
Ішла далі та далі. 
Прийшли дні, місяці, роки.
Ось тягнула, проста, але досить болюча істина. 
Це не моя стежина.
Вона чужа мені. 
Іти нею надалі, надалі не витримаю.
Їду, тяжко, болючи мені буде.
Бо доклала стільки сил і часу. І для чого? Щоб в результаті прокласти чужу стежину. 
Не свою.
 



#2046 в Різне
#394 в Поезія

У тексті є: роздуми, вірш, пошук сeбe

Відредаговано: 09.04.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше