Виникає питання у собі:
Як часто брешу собі,
Щоб узгодити всіх,
Обійтись без сварок, образ,
Зробити щасливими всіх?
Єдине лишається одне:
Чому? Навіщо я це роблю?
Розбираю, шматую себе на шматки,
Даю, пригощаю усіх,
Залишаючи собі нічого —
Лише біль, гіркоту, пустоту.
#вірш
Відредаговано: 09.04.2025