Агнеса милується різдвяною атмосферою: повітря пахне корицею, а ялинки– цитрусами. Цей зимовий день. Раптом з'являється сніговик. " Я катаюсь на ковзанах як в серці стало тепло, побачивши дівчинку". – насолоджуючись святковою атмосферою, він зустрічає зеленоволоса дівчинку. " Як чудово, тепер у мене буде друг!"– подумав сніговик. Він підійшов до неї:
– Привіт! Ти новенька тут? Як тебе звати? Давай дружити! Мені так бракує друзів... Мене звати сніжко! – з теплотою промовив він. " Агнеса не очікувала когось тут зустріти, в серці відчуває теплі іскорки".
– Привіт, Сніжко! Мене звати Агнеса. – усміхаючись обіймає в руках ляльку.
– Я з радістю з тобою дружити – вона промовила, відчуваючи тепло в душі.
Сніжок з радістю, побачив кришталеву ляльку, покритим снігом, яка сяє, як кристал. Лялька в її руках прекрасна, мов портал у цей зимовий світ, і така різдвяна. " Я здогадуюсь, вона буде дівчинкою Снігової Хранительки".
– У тебе дуже красива кришталева лялька. Звідки ти? Ти з іншого світу? І як ти сюди потрапила? – запитав сніговик.
Агнеса тримаючи в руках ляльку, раптом долоні покрилися сніжинками, але тепле пальто її зігріває і відповідає Сніговику:
– Я розповім тобі, як я потрапила в цей чарівний світ – промовила Агнеса з ніжністю присіла на сніг і почала розповідати свою історію.
– Зовсім не давно я гралася зі своїми іграшками в кімнаті, коли раптом засяяло сяйво, ніби кликало мене в цей різдвяний світ. Потім я побачила цю кришталеву ляльку і доторкнувшись до неї, потрапила сюди як у казку. – закінчила Агнеса розповідати історію, в в її очах світяться іскорки, мов маленькі зелені зірочки.
– Ух, ти! Яка чарівна історія! Ти потрапила в цей світ не випадково. Снігова Хранителька вибрала тебе своїм серцем і вона давно бажала знайти собі дівчинку.... І ця дівчинка ти! Вітаю тебе, моя дорога подруга! – з радістю привітав Сніговик дівчинку.
Агнеса почувши його слова, відчула радість і приплив любові.