Агнеса, граючись своїми іграшками, раптом побачила червоне сяйво, що нагадує північне небо. Воно світилося, так, мов запрошує в чарівний казковий світ Різдва. В серці відчувалося приплив загадковісті, здивування, а одночасно радість і цікавість.
Неочікувано перед нею з'явився Ангел Хранитель і запропонував відправитись у світ Різдва, бо там її вже чекають. Коли сяйво зникло, дівчинка помітила кришталеву ляльку. Волосся у ляльки, немов покритим снігом, яка сяяла, мов різдвяний кришталь, і випромінював святкову атмосферу.
Агнеса тихенько доторкнулася до ляльки, і вона знову засяяла. Раптом дівчинка опинилася зовсім в іншому світі — світ Різдва. Зрозумівши це, вона з радістю почала знайомитись із прекрасним чарівним світом. Відчувши раптом, сильний холод, вона намагалася зігрітися, в її долоні почали вкриватися сніжинками, потім обличчя і волосся.
У кімнаті, де є Агнеса, з'явилася Снігова янголиця. Побачивши дівчинку, вона одягла на неї тепле пальто і накрила пледом. Дівчинка, обіймаючи кришталеву ляльку, зігрівалась теплом.
— Не хвилюйся, я піклуватимуся про тебе і охоронятиму в цьому різдвяному світі, — сказала янголиця. — Ти не випадково потрапила сюди за допомогою кришталевої ляльки. Тут твій другий дім.
— Тут так прекрасно, але й холодно — промовила дівчинка, зігріваючись від холоду, але в середині відчувала тепло.
— Я бачила сяйво, і воно ніби кликало мене в цей світ, — сказала Агнеса Янголиці.
— Це Снігова Хранителька тебе кликала, бо дуже любить, і хочу мати поруч. Вона безмежно любить тебе, як і я, — з ніжністю відповіла Янголиця.
Агнеса мовчала, але в її серці припливло багато ніжності, тепла і любовь. За вікном почав падати сніг, створюючи прекрасну, чарівну атмосферу.
Раптом з'явилася Снігова Хранителька. Як тільки побачила дівчинку, вона одразу впізнала її.
" Це та дівчинка, яку я безмежно люблю. Вона мені наче рідна дитинка. Я знаю вона обрана бути моєю, бо мені так не вистачало такої дівчинки, "— думала хранителька.
Усміхаючись вона підійшла і привіталась із дівчиною і Сніговою Янголицею.
— Я дуже рада тебе бачити. Тобі холодно дівчинко?. Не хвилюйся тут ти зможеш зігіртися. Як тебе звати? — лагідно вона доторкнулася до маківки Агнеси.
— Мене звати Агнеса. Цей світ такий прекрасний і атмосферний, — з теплом відповіла дівчинка.
— Я рада, що тобі сподобалося. Для мене це дуже важливо,— усміхаючись промовила Хранитьлька.
Кімната в теплому червоному кольорі, а стіни немов покриті снігом. Ялинка засніжена снігом, сяє різнокольоровими гірляндами.