Глава 2

Перед ними розкинувся густий ліс, таємничий і заманливий. Сонячні промені пробивалися крізь крони дерев, створюючи мерехтливі плями на лісовій підстилці. Джим, як досвідчений мандрівник, оглянув місцевість і сказав: "Ну що, друзі, час вирушати на пошуки скарбу!Джим, Міккі та Белла, озброївшись компасом, картою і невеликими рюкзачками, вийшли з міста. Свіже повітря лісу одразу ж вдарило їм в обличчя, несучи з собою аромати хвої та землі. Вони йшли по вузькій стежці, обминаючи старі дуби. Сонячні промені пробивалися крізь густу крону дерев, утворюючи мереживні візерунки на лісовій підстилці.
«Який же прекрасний цей ліс!» – зітхнула Белла, дивлячись на високі дерева, що сягали до самого неба. Міккі погодився: «Я чув, що в цьому лісі водяться дивні тварини. Можливо, ми зустрінемо білку або навіть зайця!» Джим посміхнувся: «А ще, може, ми зустрінемо скарб!Джим, озирнувшись навколо, зітхнув: "Ну і заплуталися ми, друзі. Карта ніяк не допомагає, а стежка кудись зникла".
Міккі покрутив у руках компас: "Може, ми просто ходимо колами?"
Белла, яка весь час оглядалася по сторонах, раптом вигукнула: "Дивіться, на тому дереві якийсь знак!"
Друзі підійшли ближче до дерева. На стовбурі було викарбувано дивний символ, схожий на зірку з багатьма променями. Джим подивився на карту, але нічого схожого там не знайшов.
"Може, це якась магічна мітка?" – запропонувала Белла.
Міккі похитав головою: "Я не знаю. Але точно щось означає. Давайте спробуємо його запам'ятати і шукати подібні знаки".Вони рушили далі, уважно оглядаючи кожне дерево. І ось, на наступному дереві вони знайшли такий самий знак. "Ми на правильному шляху!" – зраділа Белла.
Але раптом перед ними з'явилася розгалуження.