7 Група «Закон і порядок»

Група «Закон і порядок»

Поліція вдерлася в церкву, знесши дерев’яні двері. Вони очікували побачити там зловмисника та зв’язану дочку генерального секретаря ООН, але застали біля вівтаря лише трьох осіб – Табіту, викрадача та священника. Від гуркоту, спричиненого поліцією, усі троє озирнулись.

Пан Роксі не став чекати довго та пірнув всередину одразу за групою захоплення.

- Тато, - злякано скрикнула Табіта, все ще тримаючи свого викрадача за руку. - А ти що тут  робиш?

Всю цю картину учасники групи "Закон і Порядок" могли бачити через камеру телефону генерального секретаря ООН пана Роксі. Вони незаконно, але цілком тимчасово "вживилися" у його особисте життя.

- Табіто, люба моя, -  було чутно по голосу, що генсек навіть заплакав. – Я… я… я думав… що тебе вкрали…

- Ні, - дівчина взяла руки в боки. – Ти забороняв нам з Ріком одружуватися. Тому нам довелося втекти, щоб поєднати себе офіційно, - вона підняла долоньку з обручкою на тому самому пальці.

- Дівчинко моя… - тихо зітхнув пан Роксі.

Спостерігати за подіями далі учасники групи  "Закон і Порядок" не стали. Це вже дійсно особисте життя генерального секретаря ООН.

- Ну, що ж, - в чаті знову пролунав безособовий голос Hello World, - сьогодні вийшло так. Дівчина своєю загадковою тишею, яку вона спеціально створювала навколо своєї персони, перехитрила. Якщо б не анонімне повідомлення, ми не звернули б на неї увагу та не витратили свій дорогоцінний час. Але… Все одно… У нас є і плюси. Пан Роксі пообіцяв виділити нам невелику суму грошей особисто від себе. А ми вже вкладемо їх у розвиток комп’ютерної інфраструктури нашої держави та облаштуємо декілька комп’ютерних класів. Спочатку в містах-мільйонниках, а далі будемо вирішувати де саме. Якщо хтось не згоден, прошу сказати це зараз.

Жоден з мікрофонів не загорівся.

- Що ж… Добраніч, мої любі, - попрощався Hello World. – До завтра.