6

Але це ще був далеко не кінець.В дома Роман намагався про це не думати. Він з усіх сил забивав себе роботою. Придумував собі різні завдання аби лише не залишатися сам на сам зі своїми думками. І на якийсь час йому ніби трохи покращало. Але зовсім не на довго.

Якось він повертався від свого старого друга. На дворі був вечір. Все було вкрито темною пеленою. І тільки світло ліхтарів було тим малим промінчиком ясності в цьому океані темноти. Роман йшов вулицею. Він спішив додому. Адже завтра треба їхати на навчання. На якусь мить він ніби пригадав собі Марину. Так, ніби вона була зовсім поруч. Так близько. Ніби вона стояла тут біля нього а не була десь там за сотні кілометрів. «Але ж це обман! – подумав Роман. – Це ж треба так. Я про це думаю останнім часом. Того і таке відчуття. Насправді це ілюзія. Я не бачив її уже дуже давно. І ми ніколи більше бачитися не будемо. То до чого ці всі думки. Є те, що є. І не треба себе обманювати. Це просто марна трата часу – згадувати те, чого бути не може!».

Але це ще був далеко не кінець.В дома Роман намагався про це не думати. Він з усіх сил забивав себе роботою. Придумував собі різні завдання аби лише не залишатися сам на сам зі своїми думками. І на якийсь час йому ніби трохи покращало. Але зовсім не на довго.

Якось він повертався від свого старого друга. На дворі був вечір. Все було вкрито темною пеленою. І тільки світло ліхтарів було тим малим промінчиком ясності в цьому океані темноти. Роман йшов вулицею. Він спішив додому. Адже завтра треба їхати на навчання. На якусь мить він ніби пригадав собі Марину. Так, ніби вона була зовсім поруч. Так близько. Ніби вона стояла тут біля нього а не була десь там за сотні кілометрів. «Але ж це обман! – подумав Роман. – Це ж треба так. Я про це думаю останнім часом. Того і таке відчуття. Насправді це ілюзія. Я не бачив її уже дуже давно. І ми ніколи більше бачитися не будемо. То до чого ці всі думки. Є те, що є. І не треба себе обманювати. Це просто марна трата часу – згадувати те, чого бути не може!».