Розділ 2

Поки Софія стояла посеред Смарагдового лісу, затамувавши подих перед грізним Лісником, зовсім в іншому місці — у старому таємничому будинку на околиці міста — розгорталася інша дивна історія.

Дівчинка на ім'я Катя піднялася на дідусеве горище, щоб знайти стару книгу казок. На горищі було темно, пахло сухими травами та старим папером. Раптом її увагу привернув дивний звук: «Крак... крак...» — наче хтось заводив гігантську пружину.

На старому столику в кутку вона побачила великий старовинний годинник, але замість звичайного піску всередині нього пересипався дивний, фіолетовий пил. Варто було Каті підійти ближче, як стрілки годинника шалено закрутилися назад, а весь простір навколо застиг. Пил із годинника піднявся в повітря, утворюючи стіну, а з темряви з'явився Вартовий Зупиненого Часу — істота, соткана з шестерень, гвинтиків та фіолетового диму.

— Ти порушила спокій Застиглого Часу, Катю, — проскрипів Вартовий, і його голос пролунав наче з глибокого колодязя. — Тепер ти застрягла тут, де немає ні «вчора», ні «завтра». Ти вийдеш звідси лише тоді, коли розгадаєш мою загадку. Помилишся — і твої хвилини закінчаться, а сама ти перетворишся на піщинку в моєму годиннику!

Фіолетовий пісок почав повільно підійматися навколо ніг Каті, сковуючи її рухи. Вартовий підняв свою залізну руку і промовив загадку:

«Я ніколи не розмовляю першим, але завжди відповідаю, коли до мене гукають. Я не маю ні тіла, ні душі, але мене можна почути в горах, лісі чи порожній кімнаті. Я точно повторюю твої слова, твій сміх чи твій плач, але самотужки не можу сказати ні слова. Що я таке?»

Катя озирнулася навколо, але на застиглому горищі не було в кого просити допомоги. Її доля тепер теж залежала від дива...

Любі читачі ! 

Поки ми чекаємо на порятунок Софії з першого розділу , нова героїня Катя потрапила у пастку

Вартового часу ! 

Допоможіть Каті вигрввтися із застиглого горища ! 

Хто цей примарний невидимка , який повторює кожне слово ?