Розділ 1

Сутінки опустилися на ліс так швидко, наче хтось накинув на небо темне покривало. Софія збилася зі стежки всього на хвилину, але цього виявилося достатньо. Знайома дорога додому зникла, а навколо виросли гігантські вікові дуби, оповиті густим примарним туманом. Дівчинка залишилася зовсім одна серед нічної тиші.

Раптом земля під її ногами здригнулася. Прямо з величезного старого пня, що заріс мохом, почала підійматися велетенська постать. Це був Смарагдовий Лісник — грізний дух-охоронець цих хащів. Його борода була виткана з зеленого лісового моху, замість пальців — міцні гілки, а на плечі сидів дивний ворон із двома парами крил.

— Ти зайшла у мої володіння без дозволу, дівчинко, — прогудів Лісник голосом, що нагадував тріск дерев під час бурі. — Смарагдовий ліс не випускає тих, хто не поважає його таємниць. Але мій ворон каже, що ти прийшла сюди без лихих думок. Тому я дам тобі лише одну спробу вгадати мою лісову загадку. Вгадаєш — ліс розступиться і вкаже дорогу додому. Помилишся — пустиш тут коріння і залишишся в моїх хащах назавжди!

Софія затамувала подих від страху, а Лісник уже підняв свою дерев'яну руку і промовив першу таємницю:

«Я народилося в землі, але прагну до неба. Я маю сотні пальців, але не маю рук. Влітку я одягаюся в розкішне зелене вбрання, а взимку скидаю його і залишаюся зовсім голим. Я можу жити сотні років, даруючи прихисток птахам у гніздах та звірам у затишних дуплах. Що я таке?»

Гілки дерев навколо Софії почали повільно стискатися, закриваючи єдиний вихід. Часу залишалося зовсім мало, а відповідь крутилася на кінчику язика... 

Любі моє читачі ! 

Наша Софія потрапила в пастку смарагдового лісника і може залишитися в лісі назавжди 

Допоможіть їй вибратися ! 

Напишіть у коментарях , яка відповідь на загадку лісника .