Глава 3

Із задуми вивів телефонний дзвінок. Сумно видихнула, натиснувши на виклик. Звичайно, телефонувала вірна Януся, якій, замість посиденьок з подружкою, загрожувало самотнє святкування Нового року.

— Ей, Сніжко! Стіл накритий, ялинка миготить гірляндами, тортик просочується кремом. Вийшло краще, ніж я сподівалася. Мммм смакота! Де вашу високість чорти носять? — весело прощебетала подружка.

– Ох, Янчику! Мене шеф розвернув на півдорозі додому, і тепер мені до ранку переробляти звіти. Як з ланцюга зірвався, скажений.

У телефоні на хвильку запанувала тиша, а потім подружка видала:

— Тоді приводимо у готовність план «Б». За мене не переймайся, а тобі я влаштую хоч невеличке, але свято. Там недалечко біля вашого офісу нещодавно відкрилася піцерія. Вже набираю номер і замовляю для тебе смачненьке. Говорять, що тамтешні майстри під Новий рік пропонують новий вид випічки під назвою «Піца щастя». Не вистачало, щоб ти залишилася голодною, коли всі святкують. Чекай і загадуй бажання, — дзинь, відключилася.  

Нарешті Сніжанина, на сьогоднішню ніч, карета/гарбуз/маршрутка (дівчина посміхнулася від аналогії) привезла її до багатоповерхівки, де розташовувався офіс фірми. Якщо інші святкують у веселій компанії, то їй доведеться зайнятися справами. І нікуди від цього не втекти. Вона точно знала, що числа третього шеф надасть їй відгул днів на два, та який у цьому сенс, коли сьогодні вона, можливо, знайшла і втратила своє щастя? Навкруги панувала казка, а її принц/диявол/незнайомий красень (потрібне підкреслити) залишився десь далеко: на відстані пів години, яка перетвориться у годину, а потім у дні і тижні. От казала Януся, що такі чоловіки на дорозі не валяються (а на шосе насправді розпласталася Сніжана), а якщо трапляються — їх треба хапати зубами і кігтиками, щоб не вирвалися. А вона що? Залишивши в його руках свою шапочку, зірвалася, як на пожежу. Ех, що ж тепер зробиш? А нічого. Тим часом із задуми вивів якийсь голос, що намагався достукатися до її затуманеної свідомості:

— Красуне! Вітаю! З наступаючим Новим роком!

Занадто різко розвернулася і знову заледве втрималася на ногах. Та цього разу, хаотично змахнувши руками, змогла повернути рівновагу. Перед нею на задніх кінцівках височів лось із гіллястими рогами і трусив її за плече передньою ногою. Насправді це був чоловік у костюмі, та в примарному світлі може здатися всіляке.

— Добрий вечір, точніше ніч, пане лосю, — прохрипіла, поволі оговтуючись від несподіванки, — Навіщо лякаєте перехожих? Так можна і заїкою залишитися.

— Ображаєте, панночко Сніжано. Це такий антураж до свята. Тільки не лось я, а як у пісні: «Олені, олені, небриті і неголені» насправді зараз я олень. Все, щоб подарувати містянам побільше святкового настрою.

— І куди ж ви це небритий і неголений зібралися? І звідки знаєте моє ім’я?

— Ми працюємо цілодобово, щоб встигнути подарувати радість і щастя. От і ви, Сніжано, не дарма зараз не святкуєте, а повернулися на роботу.

Дівчина ошаленіло оглянула оленя:

— Маніяк! Аааа! Рятуйте! — заверещала, набравши повні легені повітря, і заплющивши очі. Чомусь не придумала розвернутися і бігти звідси, хоча стояла поряд із багатоповерхівкою. Нарешті розплющила очі і заніміла з подиву. Олень тримав перед собою коробку з піцою, яка так запаморочливо пахла і намагався пояснити:

— Нам зателефонувала ваша подружка Яна і замовила спеціально для вас піцу щастя. Всі ваші бажання до настання Нового року неодмінно здійсняться. Ось, тримайте, візитівка нашої піцерії, де ми з братом займаємося випічкою. Упевнений, ви ще до нас звернетеся.

— Так ви не маніяк?

— Ні, та ви що! Ми турбуємося про репутацію нашого закладу і будемо щасливі, якщо ви встигнете спробувати піцу до того, як вона охолоне.

Олень тицьнув дівчині в руки коробку з піцою і галантно відвісивши поклон, погарцював по вулиці, проспівавши:

— Встигніть тільки загадати бажання!

— А скільки бажань? Невже три? — вже посміхалася Сніжана. Настрій трішки покращився, і вона перестала думати про ненависного шефа.

— Не будьте дріб’язковою! Ви можете загадувати скільки завгодно бажань у цю новорічну ніч. Тільки … не прогавте свій шанс на щастя, — олень уже був геть далеко, та вона вже майже не чула його, адже він відбіг уже на декілька метрів.