Мене знову накрила туга
І від неї все серце спекло.
Через біле чорна смуга.
Вже не стане так, як було.
А я далі готова у відстань,
Знову серце ятрітиме вкрай.
Я сама для себе знов лишня.
Знов не туга накрила – печаль.
І вже ніде шукати рятунку,
Світ до мене за ним прийшов.
Лиш одне – я ж-бо мамина донька,
Та не буду тривожити знов.
Зараз вийти б десь у пустелі,
На всі груди зірвати крик
А насправді, вже ледь жевріє,
І той вогник вже майже зник…
Мене знову накрила туга…
Та за обрієм новий день.
Червоніє та чорна смуга,
Вже чекає нових пісень.
Відредаговано: 30.08.2019