Зачарований принц
Глава 5
АУГУСТИНА
За допомогою магії я зібралася швидко. Перебуваю на емоціях, бо зустріч з королем Людвіком надто хвилює мене. Він — кохання всього мого життя.
Покинувши солодкі спогади, оглядаю себе у дзеркалі. Та чим я гірша за королеву? Нічим! Моє місце — на троні, поруч з Людвіком. Сподіваюся, сьогоднішня ніч подарує мені такий шанс. Прискаю магічні парфуми та спускаюся до Ауреліни.
— Ходім, дитя! Повезу тебе на бал.
Виходимо на вулицю, а дівчина знову розгублено питає:
— І на чому ми поїдемо?
— Он стару розвалену карету бачиш — то на ній поїдемо. А он двоє вовків за огорожею — це двоє коней вороних. А он дорогою бобри біжать — це наш лакей та кучер... — махаю своєю чарівною паличкою, що маскується під віяло, і перед нами стоїть карета — біленька, золочена. Двоє коней запряжених у ній, за поводи тримається кучер, позаду ж лакей стоїть, одягнений у фрак.
Дивлюся на дівчину, а вона з відкритим ротом спостерігає за всім, що відбувається.
— Не зівай, Ауреліно. Поїхали! Бал от-от почнеться.
Схопивши дівчину за руку, веду до карети. Вона перебуває під враженням, та й мене охоплює ейфорія перед зустріччю з королем. Якби не ця мала, я цю ніч провела б удома, як завжди, бо тримаю давню образу на Людвіка.
#1101 в Фентезі
#3674 в Любовні романи
#991 в Любовне фентезі
Відредаговано: 03.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
