☕Розділ 3.☕ Пророк, Що Продавав Пророцтва На Вагу.

  Пустеля зустріла їх, як сувора тітка з поганим настроєм - гарячим подихом та нескінченними кілометрами піску. Арунія обмотана шаллю, крокувала поруч із Іблісом, який ішов так, ніби дефілював подіумом. 

- Ти впевнений, що знаєш куди йти? - запитала Арунія. 

- Звісно. - Він гордо тицьнув рукою вдалечінь. - Туди, де вітер пахне минулим та корицею! 

- Ага... тобто ти теж не знаєш, - відповіла вона. 

  Ібліс зробив вигляд, що не чув. Через кілька годин вони натрапили на караван-селище - місце, де можна було купити все: від чар-зілля до фальшивих благословень. 

  На розі вулиці сидів старий чоловік у тюрбані, перед ним - ваги, на яких замість фруктів лежали... пергаменти. Напис стверджував:

  "Пророцтва на вагу! П'ять дирхамів за грам майбутнього!"

  Арунія не стримала сміху. 

- Це серйозно? Ви зважуєте майбутнє? 

- А чому ні? - старий підморгнув. - У когось легке, у когось - тягар. 

  Ібліс аль-Азгар нахилився над вагами. 

- У тебе є щось... про мене? - запитав Ібліс. 

- Є все, син пустелі. Але, - чоловік хитро примружився, - майбутнє джина важке. Доведеться платити золотом... або поцілунком чарівниці. 

  Арунія мало не поперхнулася піском. 

- Ще чого! - крикнула вона. 

- Я згоден! - вигукнув Ібліс аль-Азгар. 

- Ти що, здурів?! - закричала Арунія. 

- Я просто хочу знати, що буде далі! - відповів Ібліс. 

  Пророк посміхнувся, узяв на ваги аркуш - стрілка хитнулася, і він урочисто прочитав:

"Той, хто шукає серце, знайде не те, що загубив, а те, від чого тікав. Його шлях буде солодким, як фінік, і гірким, як ревнощі."

- Дуже інформативно, - буркнула Арунія. - Може, ще й гороскоп додасте?

- Можу, - старий підморгнув, - Ти - стихія кави, твій талісман - чайник, а твоя доля - навчити джина варити напій без вибухів. 

  Ібліс аль-Азгар розреготався. 

- За! Навіть зорі знають, що я твоя кармічна катастрофа! - сказав він до Арунії. 

  Арунія схопила Ібліса за руку й потягла геть:

- Ходімо, поки я не перетворила тебе на пісочний годинник. 

  Коли вони  вийшли з базару, над горизонтом з'явилася буря. Вітер заявив, наче хтось пробудив давню магію. Вітер заявив, наче хтось пробудив давню магію. Ібліс раптом став серйозним. 

- Це знак. Хтось теж шукає моє серце... і йому не потрібна кава, щоб бути небезпечним.