Розділ 10. Випробування серця.

  Над містом нависла темрява, важка та густа, наче сама ніч вирішила випробувати силу кохання. Антон та Емілія стояли в центрі кондитерської, перед ними стояв темний незнайомець, який тепер випромінював потужну магію - сильнішу, ніж будь - коли.

- Сьогодні ти зрозумієш, Антоне, що любов - це слабкість, - прогримів він. - Якщо ти справді хочеш бути з нею, доведеться пройти через біль.

  Емілія впевнено схопила Антона за руку:

-Ми пройшли все, що він підготував до цього, - сказала вона тихо, але рішуче. - І пройдемо ще раз. Разом.

  Темний незнайомець здійняв руки, і по кімнаті розлетілися сотні магічних тіней, що намагалися розділити їх, торкнутися сердець, посіяти сумніви.

  Антон відчув страх, але погляд Емілії був як світло, що прорізає темряву. Він узяв її руку своїми обома руками, і вони разом спрямували магію своєї любові в головний десерт - золотий торт із магічними ягодами, символ їхньої єдності.

  Торт засяяв неземним світлом. Кожна ягода переривалася кольорами сердець, а крем світився золотом та ніжно - рожевим світлом. Магія любові розсіяла тіні, і темний незнайомець відступив, відчуваючи, що його сила не здатна подолати єдність сердець.

-Любов сильніша за будь - які чари, - прошепотів Антон, притягуючи Емілію до себе.

  Вони обійнялися, і в цей момент десерт випромінював таке тепло, що кімната наповнилася світлом та ароматом ягід та ванілі, що розлилися над містом, даруючи людям відчуття радості та надії.

  Темний незнайомець зник, але його присутність ще відчувалася в тінях. Проте Антон та Емілія зрозуміли головне: поки їхні серця об'єднані, жодна магія не зможе їх роз'єднати.

-Ми пройшли випробування, - тихо промовила Емілія, тримаючи його обличчя у власних руках.

  І в ту ніч місто вперше відчуло справжню силу кохання: воно було солодке, світле та непереможне, як найчарівніший десерт у світі.