Анотація
У світі, де солодощі зберігають магію, а кожен рецепт може стати закляттям, живе молодий кондитер Антон. Його десерти здатні виліковувати душевні рани, дарувати снагу і навіть відкривати приховані бажання. Але є одна таємниця: серце Антона закляте - він не може кохати, бо багато років тому його почуття скувала стара відьма за невиконану обіцянку.
У місто приїздить Емілія, мандрівна чарівниця, яка шукає інгредієнт для особливого еліксиру. Вона випадково потрапляє до кондитерської Антона і відчуває, що за його усмішкою ховається біль. Їхні зустрічі стають солодшими за будь - який торт, але що робити, коли серце одного - в полоні, а другого - вже встигло полюбити?
Щоб зняти прокляття, їм доведеться пройти шлях із випробувань, де кожен десерт стане ключем до нових одкровень. І тоді постане головне питання: чи зможе любов бути сильнішою за найміцніші чари?
Пролог
У маленькому місті, загубленому серед гір та лавандових полів, стояла кондитерська, що світилася теплом навіть у найпохмуріші дні. Вікна її завжди пахли ваніллю, карамеллю та свіжоспеченим хлібом. Люди казали: варто лише скуштувати шматочок торта від Антона - і серце стане легшим, а смуток зникне, мов тінь від свічки.
Та ніхто не здогадувався, що сам Антон ніколи не знав справжньої солодкості кохання. Його серце було скуто давнім прокляттям: крихка кришталева печать, невидима для інших, стискала його груди. Скільки б він не творив дивовижних десертів для чужого щастя, власне почуття було закляте - ніби за дверима до яких втрачено ключ.
У ніч, коли місяць повен і тіні в місті ставали живими, вітер приніс до його крамниці мандрівницю. Дівчина з очима, в яких світилися зорі, шукала не лише солодощів - вона шукала - відповідь. І коли їхні погляди перетнулися вперше, кришталь у його серці на мить тріснув.
Він ще не знав, що саме ця зустріч змінить усе - і може стати як початком великої любові, так і смертельним випробуванням.
Присвята
🧡 Цю книгу я присвячую вам - тим, хто вірить, у силу слова, у магію кохання та у диво, що народжується між рядками.
Сонце тільки - но піднімалося над містом, коли Емілія відчинила двері кондитерської Антона. Дзвінок сповістив про її прихід, а повітря миттєво наповнилися ароматом ванілі і свіжоспеченого тіста.
-Доброго ранку! - привітав її молодий кондитер, відкладаючи з полиці кошик із мафінами. Його блакитні очі блищали, ніби в них ховалася якась таємниця.
Емілія зупинилася, вдихаючи глибоко аромат шоколаду та ягід. Вона відчула дивний прилив тепла, який ні з чим не можна було порівняти.
-Я чула, що у вас тут роблять десерти, здатні... вона зупинилася, бо не знала, як описати відчуття, що прокинулося в ній, - ... щось особливе.
Антон тихо усміхнувся, нахилившись над дерев'яною стільницею. Його руки швидко й вправно формували тісто, немов він не просто кондитер, а чарівник: кожен рух був точним і гармонійним.
-Особливе? - запитав він, відчуваючи, що серце, яке завжди залишалося холодним, б'ється трохи швидше. - Можливо. Але справжня магія десертів - у тому, хто їх куштує.
Емілія підійшла ближче, і на мить час ніби зупинився. Вона помітила дрібні деталі: як Антон мимоволі зморщив лоб, концентруючись, як його пальці обережно накладають глазур на торт, як легкий запах кориці змішувався з ароматом його парфуму.
-Може, я спробую сама? - запитала вона тихо.
Він простягнув їй шматочок ягідного тарту. І коли Емілія відкусила його, у серці обох пролунала тиша - тиша, в якій заховалася магія. І саме тоді вони обоє відчули: це буде не просто зустріч. Це буде початок чогось, що змінить їхні життя назавжди.