Глава 2

-Тобто лише сьогодні? -  ображено запитала у викладача якась студентка.

 -На деякий час, поки ваш основний викладач вирішує термінові питання.

 По всьому класу пройшовся незадоволений шепіт студенток.

 - Давайте всі по порядку коротко представляться: ім'я, прізвище, хоббі або захоплення починаючи з вас, - проігнорувавши обурення сказав викладач і підійшов до "великої" четвірки гарнюнь групи.

 -Я Аліса Дорен, мені 16 років, моє хобі, це танці. Дякую за увагу, - відповіла блондинка.

 -Я Дорі Кратс, мені також 16, в мене такі ж хобі. Ми ходимо в одну групу по танцях разом з Алісою і Крісті, - відповіши вона сіла назад за свою парту.

 - Я Крістіна Родон, і думаю за хобі ви вже зрозуміли. Спасибі.

 Всі посміхалися але хороший настрій в приміщенні різко зіпсував мій ранішній «друг».

 -Не думаю що мені варто представлятися.

 -Чому це?, - запитав викладач.

 - Я тут як і ви на деякий час, директор знає, мені просто потрібно побути в цій групі місяць-два через певні питання. І майже усіх кого потрібно я уже знаю, товаришувати ні з ким лишнім не збираюся, - криво посміхнувшись він поглянув на мене змусивши табун неприємних мурах пробігти по всьому тілу.

 -Мені байдуже, або ти як усі розповідаєш про себе, або забирай свої речі і виходь з аудиторії,- грубо відповів викладач.

 -Не впевнений, що це комусь цікаво однак, якщо ви так бажаєте... Мене звати Айден Дроун, люблю читати, подорожувати і ще багато всього, що вам не обов'язково знати, - так же криво посміхаючись відповів хлопець, а дівчата, що сиділи біля нього тихо захіхікали.

 Всі представлялися і так непомітно черга дійшла до мене, через що я на мить захвилювалася.

 -Привіт, мене звати Елісон Адзент, мені 16. Люблю читати книжки різних жанрів, іноді граю з братом волейбол, теніс та бадмінтон. Дякую. -на мене скоса глянула четвірка, а дівчина з веснянками мило посміхнулася.

 Більше нічого цікавого для себе я не почула окрім студентки на яку я звернула увагу вона здалася мені доволі хорошою, її звали Еммі їй 17, що доволі дивно вважаючи що всім іншим переважно по 16 і ще більше здивувало всіх, те що вона захоплюється в'язанням. 

 Після останнього студента почав говорити викладач.

 - Що ж, всі ви цікаві, маєте навіть незвичайні таланти і зацікавленості, - на цьому моменті він глянув на мене від чого всередині щось защемило. Я не буду вам задавати нудні твори на тему: "хто я" або "як я провів літо", просто виберіть вірш або поезію будь-якого англійського письменника який вам сподобався і вивчіть його на пам'ять. А тепер можете йти на перерву. Мені було приємно з вами всіма познайомитися.

 - Але ж ви не представилися,- сказала Маргарита.

 -Ой, ледь не забув, мене звати Еліас Дроун мені 21. Я люблю читати книги, переважно англійською та спілкуватися з людьми. Також поки я буду викладати вашій групі, можете звертатися з будь-якими питаннями, адже я наразі не лише викладач, а також ваш куратор. Дякую за пару, тепер точно ідемо на перерву,- попрощавшись  Еліас вийшов з кабінету.

 Дроун… Мені здалося чи самозакоханий хам і Еліас однофамільці. З роздумів мене вивела одногрупниця, що неочікувано підбігла до мене.

 -Привіт, ти Елісон правильно?- посміхаючись запитала дівчинка.

 -Так, можна просто Еліс, а ти Еммі?

 -Ти запам'ятала моє ім'я,- радісно вигукнула дівчина,- давай на наступній перерві сходимо разом до їдальні, якщо ти не проти.

 -Звісно, я тільки за.

 -От і чудово, все я піду за свою парту, скоро почнеться наступна пара, -задумавшись дівчина додала,- а завтра ти сідай до мене, або я сяду до тебе.

 -А як же твій сусід по-парті?

 -Ой, не переймайся він не залишиться сам, згодом має прийти його друг, який по сімейних обставинах змушений був пропустити перший день навчання..

 -Клас, тоді завтра вже вирішемо де саме ми з тобою розмістимося, - на цих словах дівчина посміхнулася і пішла на своє місце.

 Я дуже рада, що зустріла не лише самозакоханого бовдура, а і приємних людей. В цей момент з дзвінком зайшов Айден, тільки згадай… В нього талант з'являтися так вчасно як тільки можливо.

 Пара з історії була досить цікавою, викладач приємна жіночка сорока п'яти років. Вона дозволила піти з четвертої пари яку мала нам проводити, а це означало, що я проведу більше часу в бібліотеці. Зараз потрібно сходити з Еммі до святині будь-якого навчального закладу, де можна насолодитися кращим що придумали творці світу-їжею.

 -Ходімо?-  взяла нову знайому під руку виходячи з кабінету.

 -І скоріше, а то не буде де сісти.

 Дійшовши до їдальні ми взяли сірий ребристий рознос і підійшли до серця їдальні. На обід був курячий бульйон та паста з сезонним салатом. Взявши порцію супчику потянулась за другою стравою почувши знайомий чоловічий голос.

-Ти вже взяла і так ситний бульйон і ще й тягнешся за картоплею, - з насмішкою потягнув сіроокий брюнет, - тобі що, мало?

 -Яка різниця? Тобі ж не потрібно мене на руках носити, слідкуй за своїми подругами. А до мене навіть не підходь.

 -Вони мені не подруги, і я не хвилююся за тебе, просто не хочу наносити шкоду своєму естетичному задоволеню коли дивлюсь на оточення, виглядаєш як гидке каченя, аж нудить, - від цих слів десь всередині неприємно кольнуло, розтягуючи відчуття по всій грудній клітці. 

 -Дивно, що ти не виглядаєш так само, бо до твоєї поведінки тобі не підхоить слащаве лице і гарні очі.

 -Мммм,- протягнув хлопець,- я тобі сподобався?

 Зітхнувши взяла бульйон та пішла до столу за яким уже сиділа Еммі жваво спілкуючись з другом по-парті.

 -Привіт, я Елісон,-посміхаючись протягнула руку до хлопця.

 -А я Лендон,- привітно посміхаючись відповів хлопець, та також хотів пожати мені руку, як мене штовхнуло знайоме тіло і я ледь не впала.

 -Ти знущаєшся,- дратівливо запитала у винуватця цієї ситуації,- невже не можеш сходити до офтальмолога, якщо у тебе проблеми з зором, або до невролога, проблеми з координацією рухів також дуже неприємна справа.

 Він просто мовчки пішов нічого не відповівши.

 -Не звертай уваги на цього бовдура, його напевно в дитинстві мама обділила увагою, тому він так чіпляється до дівчат,- захихотівши сказала Еммі.

 -Можливо,- протягнула ще раз глянувши на хлопця.

 І чому він такий грубий, невже я йому настільки не сподобалася. Задумавшись про останні події, я навіть не помітила, як приміщення стало на половину порожнім.

 -А де Лендон?- дивуючись запитала у дівчинки?

 -Ти що була в трансі? Він уже давно пішов додому.

 -А як же пара?

 -Елі, ти мене дивуєш, я ж казала, що викладач написав у групу, наступної пари не буде.

 -Яку групу?

 -Ні, не дивуєш, лякаєш,-сміючись відповіла Еммі,- поглянь в телефон, все зрозумієш.

 І справді в створеній Еліасом групі було написано, що через інцедент третьокурсників викладач з географії, мусить відкласти пару.

 -Вибач, я просто замислилася, давай тоді заберемо наші речі з аудиторії?- дівчина кивнула і через певний час ми покинули стіни університету.

 -Так як ти пропустила всю нашу розмову з Ліндоном, то думаю про те, що пара з Англійської завтра ти також не знаєш- запитально поглянула на мене Еммі.

 -Тепер знаю, дякую.

 -Звертайся.