Доброго ранку, познайомся це мій друг Берт, він працює в лікарні, і можливо якщо ти маєш бажання , допоможе тобі з роботою. Звичайно почувши таку пропозицію я була в піднесеному настрої. Поївши ми зібралися відразу на співбесіду, звичайно я нічого не приховувала про свою попередню роботу, але Берт мене провівши зі мною співбесіду взяв мене в ролі адміністратора, на випробний термін, я пропрацювала тиждень, і мене взяли на роботу, моє щастя немало меж.У мене завелася подруга, ми почали всім ділитися, про все спілкуватися. Одного дня вона мені запропонувала переїхати до неї, так як вона жила сама.
-Глорія нужбо не хочу нікого чути, переїджай до мене.
-Якось не гарно так відразу Віка
-В чому питання? я живу одна, мені самотньо, будемо жити разом, гуляти, і при тому я знаю що в тебе проблеми з грошима,це моя власна квартира і я вправі вирішувати сама з ким мені жити .
Приїхавши до друга, я почала збиратися, звичайно у мене не було з собою багато одягу, але все склавши я вирішила дочекатися його.
Минув місяць, прийшла моя перша заробітня плата, я дуже була вдячна Берту за змогу працювати і навчатися багато новому, також я йому постійно допомагала з роботою, здебільшого з документами, але я була задоволена, один раз Берт запросив мене в кафе на каву, звичайно я погодилася, він був високий, біле волосся, сині очі, жінки в нього не було так як і дітей. Ми щодня з ним зближувалися, але як друзі, ось на днях моя подруга вирішила заїхати за мною,я ще щось дописувала, як із кабінету збирався вже виходити Берт в ту ж секунду Віка заходить в середину і вони зустрічаються поглядами, звичайно я розказувала Віці про Берта.Ось вони зустрілися.
-Познайомся Берт це моя найкраща подруга Віка.
-Віка це Берт, мій босс і мій рятівник.
-Дуже приємно познайомитися з тобою Вікторія, особисто.Можливо заїдемо в кафе вип'ємо кави?
Віка із великим задоволенням погодилася.
-Чур на цей раз я пригощаю Берете, тільки наберу
Рона.Приїхавши в кафе , ми сіли за столик, і зробили замовлення.Я відійду припудрю носик, заявила я.І яке було моє здивування , коли я вже прямувала до вбиральні, і відчула на собі важкий погляд, це був він.
#9809 в Любовні романи
#2191 в Любовне фентезі
від ненависті до любові, складний життєвий шлях, робота і кохання
Відредаговано: 12.05.2024