Забутті чари
~1 розділ~
В очах все розпливалось.... Знову удар... На сей раз в живіт. З нової рани випурнула кров, я вже й не намагалася нападати, лише захищалася. Тіло моє понівечене, але я продовжувала тримати меча, а він лиш знущається, час від часу зупиняє погляд на моїх рана, які сам же зробив, мерзетно поглядає ввічі:
— Награлася в правителя ?! Справді вважала що заслуговуєш своєї сили, що зможеш ЗМІНИТИ ЦЕЙ СВІТ?!
Стояла вже на колінах спираючись на меч, біль пронизувала моє тіло, але хіба це зараз важливо?
Він нахилився до мого лиця, але в той момент я не бачила його чарівності. На красивому обличчі залишилась лиш огидна гримаса люті та....жалю ? Невже він мене жаліє? Від цього ще більше було боляче, та в той момент, я не могла думати про це, біль пересилював мене.
— Та їх, цих грішників з самого раю прогнали, вони ні як твоєї сили, так і твоїх мук не заслуговують. Дай мені знищити їх.
Без сильні руки ледь тримали зброю, у мене були змішані почуття, не могла привести думки в порядок, ще трішки і поразка буде моя....
Однак, страшний грім розійшовся небом. Небо розійшлося у могутній силі звуку. Виступило яскраве світло, від сліпоти якого разом із знесиленням я пішла у забуття...
Місяць по тому, спогади....
#3874 в Любовні романи
#913 в Любовне фентезі
#1392 в Фентезі
Відредаговано: 14.04.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
