Забути, щоб знову згадати

36

Орест( 1,2 роки тому)

Зателефонував батько. Наказав повертатися в Америку.

Посварилися. Я сказав, що не приїду.

І тоді розпочався шантаж.

Почав говорити, що забере у мене все, залишить без грошей...

Та я не хотів повертатися.

Я ніколи не думав, що захочу залишитися тут.

Та зараз я щасливий. По справжньому!


 


 

Марк( в даний час)

  • Говори! - наказав йому відкрити рот, бо він так і продовжував стояти та дивитися на Мар‘яну.
  • Що ти хочеш почути? Те, що сам видумав? Те, що ти психічно хворий наркоман? Це ти хочеш почути?

Сука...

Яка ж він сука. Зараз він стоїть так близько, і я вже готовий вбити його, та чекаю.

Чекаю, коли він все розповість. Бо хочу бачити, як Мар‘яна буде плакати, шкодувати, що знає його. І не буде мене боятися .

  • Ти вбивця , Оресте! Ти вбив мою сестру! 
  • Я не вбивав її...
  • Тільки не бреши! Ти ніколи не вмів цього робити. Ти і твій батько все приховали. А вона померла. Померла через тебе! 
  • Ти ж знаєш, що це не так! 
  • Як не так? Хто ж тоді винен? А? Говори падло, говори! 
  • Я любив її. 
  • Ти був її коханцем. Вбив її сім‘ю.
  • Я нікого не вбивав. Це був нещасний випадок. Відмовили гальма. І ми всі..
  • Ти живий . Тільки ти живий! Машина була справною.
  • Машина була несправною. Аварія була підлаштованою. Її організували. І я прекрасно знаю хто. Це зробив ти, Марку....


 


 


  •  




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше