Забути, щоб знову згадати

Розділ 19-20

19

Мар‘яна( в даний час)

Що зі мною? Спочатку я подумала, що у своїй кімнаті. Та потім , я зрозуміла, що це не так.

Швидко побігла до вхідних дверей. Закрито. Побігла на кухню, у ванну, гостинну. Жодного виходу. Вікна не відчиняються. Я не розуміла, що відбувається. Всередині все похололо.

Стало не по собі. Чому я в чужій квартирі?

Що відбувається?

Телефон...

Я залишила його на ліжку. Швидко помчала в кімнату, у якій прокинулася. Та телефона там не було...

Але як? Я точно залишила його тут. Буквально кілька хвилин тому.

Що це таке?

Можливо я забагато випила?

Що зі мною?

Я ще раз побігла до вхідних дверей та почала кричати. Жодного звуку.

Мене ніхто не чує.

Хто і навіщо привіз мене сюди?

Невже це Орест?

Він приїхав, щоб щось зробити зі мною..

Це точно він.

Я намагалася взяти себе в руки, та не виходило. Треба щось робити .

Намагалася знайти якісь виходи . Та все було марно.

Мене ніхто не чує. Скільки б я не кричала, ніхто не допоможе мені.

Я в пастці.


 


20

Марк( в даний час)

Поліція вже напевно шукає мене. Я в цьому впевнений . Та скоро ми поїдемо звідси. Я заберу її з собою. Назавжди. Щоб назавжди бути разом.

Я хотів награтися з нею. Хотів зробити все, що бажав з її тілом. Та часу обмаль. Потрібно їхати. Адже Орест почав діяти...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше