Найт вибрав для поїздки в місто один із своїх найрозкішніших автомобілів. Збирався справити враження на пасажирку? Ні, звичайно ж ні. Просто хотів, щоб Олені було максимально комфортно. Він знав, яка вона виснажена, і не хотів, щоб кілька годин, які доведеться провести в дорозі, стали для неї новим випробуванням.
Машина плавно рухалася магістраллю, що з'єднує королівську резиденцію з містом. Найт іноді поглядав на супутницю і згадував поїздку в її компанії тижневої давності. Дежавю? Ні, все було інакше. Інший автомобіль, інша дорога, інша ціль, інший світ. Тільки дівчина та сама. А ось ставлення до неї змінилося.
Ще тоді, при першій зустрічі, вона зачепила своєю красою та незвичайною поведінкою, за якою, як виявилося, ховався ого-го який темперамент. А тепер вона чіпляла його дедалі більше. І хоча Найт дав собі настанову подолати недоречне захоплення, ця внутрішня боротьба особливих результатів не давала. Скоріше розпалювала ще більше. Довелося тимчасово змиритися з почуттями. А що йому лишалося? Він, звичайно, віртуозно вмів робити кам'яне обличчя, але насправді був не настільки каменем, щоб не відчувати потягу до такої привабливої дівчини.
Чи не заважатимуть ці емоції розгадати її загадки? Найт сподівався, що не заважатимуть. Принаймні дещо йому вже вдалося зрозуміти. Декілька останніх епізодів остаточно переконали, що Олену закинуло сюди не з її волі. І вона, схоже, не знає, для чого. Їй дуже нелегко виживати в чужому для неї світі, про який не має жодного уявлення. Вона відчайдушно бореться. І встояти перед спокусою їй у цій боротьбі допомогти було все важче і важче, хоча принц усвідомлював, що допомагаючи Олені, можливо, мимоволі допомагає і тому, хто маніпулює нею. А ціль маніпулятора навряд чи шляхетна — вона може таїти загрозу для його рідного світу.
Тому Найту необхідно було якнайшвидше знайти того, хто підставив Олену. Підозрюваною номер один залишалася Елен. Щойно принц потрапить до Основного Світу, перевірить цю версію. Хоча останнім часом став у ній сумніватися. У Найта склалося враження, що той, хто грає Оленою, знаходиться тут, у Запасному Світі. Спочатку дзвінок із погрозами від невідомого шантажиста, а тепер підозріле перенесення Таїнства Ініціації на більш ранню дату. До речі, не менш дивним здалося і те, що Олена, хоч і не знала, які випробування на неї чекають попереду, поцупила з його колекції запальничку. А та одразу й стала у нагоді — врятувала від викриття. Схоже, що псевдо-Фея має в Запасному Світі і союзника, і ворога. Зрозуміти б, якої мети кожен із них прагне досягти.
Олена дивилася у вікно на красиві передзахідні пейзажі Запасного Світу, що стрімко проносилися перед очима, і думала про своє земне життя. Думала про Настуню, за якою дуже скучила. І про те, як та, напевно, божеволіє від тривоги, куди поділася сестра. Хоча якщо версія Найта про Елен має під собою основу, то, можливо, Фея зараз майстерно грає роль Олени. Замість неї ходить на роботу і замість неї щовечора слухає емоційні розповіді Насті про те, як минув день. Чомусь ця думка була дуже неприємна. Ну, гаразд, ще напартачить зі звітом, бог із ним. Коли Олена повернеться — переробить. Але якщо в розмові з сестрою ляпне якусь необережну фразу — може сильно ранити. Все-таки Настя дуже особлива — її треба відчувати, як вміють лише Олена та Макс.
Ні, треба терміново повертатися. Терміново! Ось тільки як? Де знайти заповітний чарівний перехід додому? Так, стоп! Рядок із вірша бабусі — «В темнім і страшнім підвалі буде вихід, він же вхід» — несподівано сплив у голові в новому контексті. Як же Олена одразу не здогадалася? Мався на увазі портал між світами! Виходить, він розташований у підвалі за тими дверима, ключі від яких нібито загубилися. Все сходиться! Для переміщення необхідна негативна енергія смерті. А в підземеллі якраз є усипальниця. Та й взагалі підвал — місце похмуре і безлюдне, яке підходить не лише для того, щоб ховати там колекцію, а й для дечого цікавішого.
Олена, задоволена своїм здогадом, відірвалася від споглядання краєвидів та відкинулася на сидіння. Тільки зараз вона звернула увагу на те, яке воно зручне. Та й весь автомобіль був супер-наворочений і супер-комфортний. Олені чомусь згадалася поїздка тижневої давності. Тоді за кермом був той же хлопець, щоправда, машина була набагато скромніша. Інша машина, інша дорога, інша ціль, інший світ. Все змінилося, і ставлення до красеня за кермом теж.
Тоді він її дратував. А зараз? Тепер почуття стали складнішими. Він, як і раніше, бісив, але водночас притягував. Вона розуміла, що повинна остерігатися, бо, можливо, він і є винуватцем усіх її бід, але всупереч здоровому глузду іноді хотілося йому довіритися. Вона знала, що його ніжні дотики — це спроба втертися в довіру, щоб дізнатися чергову порцію інформації, але все одно їй хотілося, щоб він це зробив знову.
Ні, все-таки їй краще повернутися до тих почуттів, з яких все починалося. Тому що нові до добра не доведуть. Ось, наприклад, що вона думала під час тієї першої поїздки? Як би роздратувати Едуарда? Ось це були правильні думки. Тоді їй вдалося вигадати незручне питання: навіщо розміщувати в одному офісі несумісні за форматом фірми — розважальну та жалобну. Едуард, щоправда, анітрохи не зніяковів і дав відповідь — задля економії. Ну, що ж, ось у Олени народилося й нове незручне питання.
— Осяяний Найте, а навіщо вам у земному світі працювати? Навіщо ви організували аж дві фірми, навіщо економите на орендній платі, чому купили такий скромний автомобіль? Коли тут у Запасному Світі у вас грошей — свині не їдять?
— Пропонуєте розраховуватися на землі кредитками Запасного Світу? — з іронією спитав принц.