Мені серце кришталеве вкладено в груди,
У залізні груди як в обладунки.
У бою роковому обірвався мій шлях,
У бою не передбачений успіхом.
Лежав я серед полеглих не в силах зітхнути.
Клинок відбиває мою маячну суть.
Відблиск долі своєї я побачив на нім.
Я меч,
Який викований із кришталевим клинком.
І доля писана моя така:
І перед кінцем своїм незнанний усіма
І після смерті забутий усіма...
Відредаговано: 10.12.2020