Забуте кохання

Марія

Я йшла з його кабінету швидко.Боже що я наробила.А найстрашніше мені сподобалося все що він зі мною робив.Я вдягнулася,викликала таксі і вийшла з офісу.Довго його я не чекалалися  їхала мовчки думаючи про те що відбулося. 

Зайшовши до дому роздягнулась,і привела себе в порядок.Зробила собі чаю і дійсно почала все обдумувати.

Я зізналася знову йому в коханні.Яка ж я дурна.А потім він мене взяв на своїм столі.А я стогнала і вигиналася під ним від задоволення.Ми ще й не захищалися.При цій думці я взялася за голову.Що я взагалі роблю.

Добре досить на сьогодні думок.Треба відпочити.

Добре що завтра вихідний є змога подумати що робити далі.

На другий день прокинулася я від дзвінка в двері.

Тільки б це був не Матвій думала я.

Але ні там було ще гірше.

Там стояв кур'єр з великим букетом квітів.

-Це вам прийміть і розпишіться.

-Дякую.

Сказала я здивовано.

-А від кого?

-Не знаю може є записка.

-Добре пошукаю.

Закривши двері почала шукати її.

І знайшла.

"Дякую тобі за те що кохаєш мене.Я обов'язково буду знову з тобою."

Який же він самовпевний.Думає що те що було вчора щось змінить.

Я вирішила що між нами більше нічого не буде.

До мене позвонили.Ну звичайно це був він.

-Вони тобі сподобалися?

Сказав він задоволено.

-Ні.

Збрехала я.

-А вчора ти була добріша.

-Забудь що було вчора це більше не повториться ніколи.

Сказала я й вибила дзвінок.

Я більше не буду це терпіти нині ж покину це місто,і він мене більше ніколи не знайде.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше