Матвій

Я цілую її грубо,і не можу повірити що роблю це.Хочу зупинитися, але не можу.Відштовхни мене,вдар,накрчи,але не дай зробити те що я хочу.

Наступної миті відчуваю як мене б'ють по обличі.Як добре що ти це зробила.Відходжу від неї, і стаю спиною.Дивлюся на місто.Вона стоїть і мовчить.Я теж не знаю що говорити.Тому ми мовчимо двоє.

-Відкрий будь ласка двері.

Розвіює вона наше мовчання.

-Нам потрібно з тобою поговорити.Я більше так не можу.Давай почнемо все з початку.

Кажу я їй це швидко щоб не встигла перебити.

-Це так не працює Матвій.

Каже вона мені в спину.

-Чому?Ми ж дорослі люди.Ти мене не відштовхнула одразу,значить ще кохаєш правда?

Кажу я і боюся почути негативну відповідь.

-Так я тебе кохаю досі.Я тебе кохала всі ці роки.Навіть тоді коли ти пішов,і нічого мені не пояснив.Я тебе любила і люблю.

Я слухав і не міг повірити своєму щастю.Тепер точно її нікуди не відпущу.Буду боротися за її любов до останнього.

-Але я повернувся до тебе і більше нікуди не піду.

Обернувся до неї і так хочу обійняти але боюся що знову не втримаюся.

-Я не можу тобі вірити.

Каже вона холодно.

-Добре розумію.Давай я тобі доведу що я більше не покину тебе.

-Відкрий будь ласка кабінет і я піду.Піду назавжди.Я звільняюсь.

Каже вона рішуче.

-Ні ти нікуди не підеш.Чуєш мене?

Кричу я щоб вона мене почула.

-Я вільна і тобі не належу тому піду.

Вона як завжди дуже горда.

-Ні ніколи цього не буде.

Кажу я і підходжу до неї,а вона дивиться на мене розгубленими очима.

Я обмнімаю її  і цілую.Вона  чинила спротив але не довго.

Потім поклала мені руки на плечі, і в мене зірвало дах.

Я цілував її губи так як спраглий який не може напитися водою.

Згодом підняв її на руки, і посадив на стіл.

Я спустився до шиї цілуючи.А вона лише ще більше вигиналася мені на зустріч.

-Зроби це.

Прощепотіла вона.І я зробив це.Ніжно розвівши ноги увійшов в неї.Вона лише застогнала.Спочатку я був повільний,але потім не зміг терпіти і наростив темп.

Вона лише стогнала в моїх обіймах,а я лише хотів одного щоб це все було дійсно правдою.Вона зараз така беззахисна а головне моя.Моя повністю.Вона теж мене бажає.Вона стиснула мене своїм лоном і мені і їй стало надто добре,і все скінчилося як сон.

-Мені треба до дому.

Сказала вона тихо.

-Я тебе відвезу.

-Ні я хочу сьогодні все обдумати.Викличу таксі.

-Як скажеш кохана.

Сказав я .

-Відкрий двері.

Я відкрив,і перед тим як вона пішла притиснув її до стіни поцілувавши.

-До завтра.

Сказала вона і швидко пішла.

А я стояв і не міг повірити що ми це зробили.А головне вона також цього бажала.