Марія.Повернення до реальності.

Ридала я дуже довго, але розуміла що цим я собі не допоможу.Взявши себе в руки я вмилася,і привела себе до ладу.Треба показати цьому самозакоханому виродку,що мене не так просто зламати як він зробив це колись.

Минуло вже 10 років,а рана ще болить.Я вже не та наївна  дівчинка.Від цих думок я не надовго занурилася в спогади.

Квітень 2005 р.

Я стою і дивлюся у далечінь.Невже він сьогодні не приїде.Але ні через хвилину бачу його чорний байк.

-Нарешті приїхав Матвій.

Кажу я і цілую його в губи забуваючи що всі дивляться на нас.

-Звичайно я не міг пропустити твоє св'ято.

Каже він впевнено.

А я лиш згадую що він старший від мене, адже він вже студент.А вибрав зустрічатися зі мною.

-Йдемо трохи потанцюємо.

Кажу я шоб відігнати свої думки.

-Ти ж знаєш що я не люблю.

Каже він,і я згадую Дивиться  прято в очі,і просить щоб я залишила цю ідею.Але сьогодні моє св'ято,і я хочу зробити його незабутнім.

-Тільки сьогодні,для мене зроби виключення.

Прошу я.

-Ну добре для тебе моя зіронька що завгодно.

Він мене кохає і погоджується.

Ми дуже довго танцювали.А потім вирішили відпочити, відійшовши від шумної компанії присіли на лавочку.

-Як же сьогодні добре.

Сказала я щиро.

-Так сьогодні твоє св'ято,насолоджуйся ним сповна.

Він дивиться на мене очима сповненими ніжністю.

-А через тиждень мені треба буде від'їжджати в чуже місто.

Кажу я з сумом.

-Нічого зате ми будемо частіше бачитися,тиж пам'ятаєш що я там навчаюсь.

Каже він мені,і дивиться на мене так я як ніхто інший.

-Так але,я ще ніколи не залишала своїх батьків так надовго,і їхала від них.Буду сумувати сильно.

Я дуже буду за ними сумувати чесно кажу.

-Я тобі не дам сумувати.

Каже він,і ти самим ще більше мене заганяє в нехороші думки.

-Тільки про одне і думаєш.

Червонію я,і розумію про що він говорить.

-Як щоб думав,ти б була моя.

Усміхаючись каже він але від цього мені не стає краще.

-А що я зараз не твоя.

Червонію я,і розумію,що цим ще більше дражню його.

-Ти знаєш що я мав на увазі.Йдемо танцювати.

Каже він і тягне танцювати.А я розумію що розмова не завершена,і це має статися сьогодні.

Танцювали ми до кінця вечора,поки все не закінчилося. 

-Сідай  підвезу до дому.

Каже він галантно.Я нічого не кажучи сідаю,і думаю про сьогоднішню ніч.

Сівши з заду мене,вона ніжно обійняла мене.

Дорога до дому була без пригод.

-Дякую що підвіз.

Кажу я і дивлюся на нього з цікавістю.

-Я ж твій хлопець,і це нормально.

Каже він як завжди.

-Хочеш щоб це сталося сьогодні? 

Кажу я,і не вірю що наважилася на це.

-Що?

Перепитує він.Ти самим роблячи мені ще гірше.

-Хочеш щоб я стала твоєю.Я готова.

Кажу ще раз я впевнено.

-Ми вже про це говорили,що це станеться коли ми двоє цього захочемо,а не тільки я.

Каже він,а я йому нікоаплі не вірю.Краще він це зробить зі мною ніж зрадить мене.

-Я теж цього хочу.

Кажу я це щоб він повірив в моє бажання.

-Ні.Ти робиш це тому що я хочу цього,а не ти.Тобі вже час іти.

Каже він, цілує похапцем в губи.Сідає на байк,і тікає.А я стою ощелешена.Невже він вже знайшов когось,і мене більше не кохає?Ось так він мене залишає стояти на вулиці як дурепу.А потім швидко біжу до дому і ридаю.

Тоді він зі мною вчинив так само як і зараз.Не дав забути що я дурепа,якою можна крутити як хоче він.Нічого треба приходити до себе,і іти працювати,а то пліток в офісі буде дуже багато.

Виходячи з туалету бачу Таню.

-Ти як?

Тараторить вона.

-Нормально йду ось працювати.

Кажу я впевнено.

-Тобі буде дуже важко.

Слипує вона.

-Ні Таню.Мені буде легко,а ось йому ні.

Кажу я і усміхаюся.А подруга не розуміє що я маю на увазі.

Хочеш пограти в ігри зі мною?Ти обов'язково програєш, і відчуєш весь біль.І навіть більше ніж зробив мені.