Сьогодні я прокинувся у паскудному настрої.Голова болить дуже сильно, не треба було вчора стільки пити.Але треба іти на роботу.Сьогодні буду вперше знайомитися з колективом.Зібравшись сідаю у машину,і прямую на роботу.Не думав що колись повернусь сюди.Але не зміг забути її.Виходжу з машини і не можу повірити сьогодні я її побачу.Але чи зрадіє вона мені?З думок мене вириває,якась пришелепкувата в дверях.
-Можна бути обережнішою.
-Вибачте будь ласка.
О ні не може бути це її голос.Коли дивитися на мене я бачу її перелякані очі.
-Ти тут працюєш?
Питаю я,і знаю відповідь на запитання.
Вона відповідає дуже впевнено, дуже змінилася стала ще красивіша.О ні невже налякалася?Я ж нічого ще не зробив.
Хоча ні 5 років тому зробив дуже боляче.
Поки я задумався, вона щось похапцем каже і тікає.
Невже думає що втече?
Відредаговано: 20.01.2024