— А що сталося з Етеріалісом після Розпаду? — повторив Богдан.
Аріель на мить замовк, збираючись із думками.
— Етеріаліс намагався зупинити катастрофу. Він вклав усю свою силу в Серце Нексусу, щоб стабілізувати його. Але Енергія Розпаду була надто сильною, і його тіло розкололося на частини.
— Я знаю, — сказав Богдан. — Я його бачив. Він казав, що втратив Сереніс, Ігніс і Геліо. Але не розповів, що з ним сталося, коли його забрали.
— Бо сам цього не знав, — відповів Аріель. — Коли Вищі Сутності витягнули його з Нексусу, він опинився у Високорозвинених Вимірах. Його забрали не як гостя, а як трофей. Він став доказом того, що Древні справді існували і що їхня сила була реальною.
Богдан нахмурився.
— Але він не загинув?
— Ні. Вищі Сутності не вбивають таких, як він. Вони їх вивчають. Намагаються зрозуміти, як він зміг володіти всіма дванадцятьма Потоками одночасно, і хочуть повторити цей експеримент. Але для цього їм потрібні самі Потоки, розсіяні по уламках.
— Перед тим як зникнути, він узяв із собою кристал, який я зібрав, — повільно сказав Богдан. — Тріум-Кристал.
Аріель на мить завмер.
— Тоді вони вже мають частину того, що шукали. Час працює проти нас.
— І тому всі полюють на Потоки?
— Так. І не лише Вищі Сутності. Фракції Агломерату, Синдикати, Алхіміки, Ковалі: усі шукають залишки Серця. Вони знають, що Етеріаліс існує, і хочуть здобути те, що дасть змогу контролювати його силу.
Богдан замислився. Усе це збігалося з тим, що казав старець на кораблі.
— Старець казав, що Етеріаліса забрали як головний трофей тієї війни. Він мав рацію?
— Так, — відповів Аріель. — Той старець знав більше, ніж більшість мешканців Агломерату. Можливо, він сам брав участь у війні за уламки. Або мав доступ до знань, втрачених для інших.
🌍 АГЛОМЕРАТ ТА ЙОГО РАСИ
— Старець розповів мені про Агломерат, — сказав Богдан. — Що це штучна планета-мегаполіс, зведена з уламків Нексусу. Але не сказав, хто там живе.
Аріель трохи посміхнувся.
— Це довга історія, але тобі варто її знати, щоб розуміти, куди ти потрапив.
Він знову підняв руку, і над його долонею виникли мерехтливі образи різних істот.
— Після Розпаду вижили не лише Древні та їхні нащадки. У Нексусі опинилися істоти з інших світів: хтось випадково, хтось навмисно. За тисячоліття вони змішалися, мутували, пристосувалися. Тепер в Агломераті можна зустріти безліч рас, але їх можна поділити на кілька основних груп.
👥 Основні раси Серединного Виміру
1. Людиноподібні: найчисленніша раса. Зовні схожі на людей із Нижніх Світів, але мають відмінності: інший колір шкіри чи очей, додаткові кінцівки або органи. Вони народжують дітей природним шляхом, але часто вдаються до імплантів. Їхня культура нагадує людську, проте про Нижні Світи вони давно забули й живуть за законами Агломерату.
2. Твариноподібні: гуманоїди з рисами тварин. Походять від рас, що мутували під впливом Енергії Розпаду. Можуть мати хвости, ікла, шерсть, пазурі або навіть повністю тваринні голови. Зберігають інстинкти предків: хтось полює, хтось збирає, хтось будує. Розмножуються природно, а діти часто успадковують риси обох батьків.
3. Кам'яні: істоти з мінералів, що виникли з уламків Нексусу, які набули свідомості. Шкіра в них із твердого каменю або кристала, а кров розплавлена магія. Вони не народжуються в звичному сенсі: виростають із живих скель або їх створюють алхіміки. Їхня мова скрегіт каменю, тому з іншими расами вони спілкуються через амулети чи імпланти.
4. Механічні: раса роботів, що з'явилася лише кілька століть тому. Одні кажуть, що їх створили Ковалі, інші, що вони виникли самі із залишків давніх технологій. Вони розумні, мають власну волю й навіть культуру, хоч тіло в них із металу, схем і енергетичних ядер. Їх створюють, але вони можуть відтворювати себе, а деякі носять імпланти інших рас. Органічні раси вони вважають слабкими й нездатними до справжньої еволюції.
5. Гібриди: ті, хто поєднує риси різних рас. У Нексусі часто втрачають кінцівки чи органи й замінюють їх частинами тіл інших істот. Це робить їх унікальними, але вразливими до відторгнення. Бо жодна з чистих рас їх не приймає, гібриди часто стають рабами або найманцями.
6. Нащадки Древніх: ті, хто зберіг чистоту крові. Їх мало, вони тримаються окремо, але їхня сила й досі величезна. Вони не змішуються з іншими, часто посідають найвищі посади в Агломераті й знають правду про Нексус, Потоки та Серце, якою ніколи не діляться з чужими.
Богдан уважно слухав, запам'ятовуючи.
— А як вони всі опинилися в одному місці?
— Після Розпаду багато рас шукали притулок. Агломерат став єдиним місцем, де вони могли вижити. З часом навчилися співіснувати, але напруга між ними нікуди не ділася. Особливо між органічними й механічними.
— Звучить знайомо, — сухо сказав Богдан.
Аріель усміхнувся.
— Так, це вічна історія. Органіка проти металу. Магія проти технологій. Але в Нексусі все це переплітається й створює хаос, у якому виживають лише найсильніші.
🚫 ЗАБОРОНА НА ПЕРЕХІД У НИЖНІЙ ВИМІР
Богдан нахмурився.
— А що з моїм світом? Як мені повернутися додому?
Аріель важко зітхнув.
— Це найскладніше питання. Перехід у Нижній Вимір суворо заборонений. Після Розпаду Вищі Сутності встановили правило: жодна істота із Серединного чи вищого виміру не може перетнути межу в Нижній Вимір без спеціального дозволу.
— Чому?
— Бо Нижні Світи є основою реальності. Вони стабільні, позбавлені магії та Потоків. Якщо туди проникне хтось із вищими силами, це може зруйнувати їхню структуру. Забагато енергії в одному місці здатне створити чорну діру або навіть знищити цілий вимір.
Богдан згадав, що розповідав старець про виміри.
— Він казав, що є Нижні Світи, Серединний Вимір, Вищі Астральні, Високорозвинені й Витоки. Що всесвіт має ієрархію. Він мав рацію?
— Так, — відповів Аріель. — Структуру він описав точно. І мав рацію, що перехід між вимірами контролюють. Але не сказав тобі головного: існує спосіб обійти це правило.