Якщо ти колись кохав, ти мене зрозумієш.
Коли ти кохаєш, ти начебто все вмієш:
І гори згорнути, і море перейти.
Але все йде до якоїсь межі,
Де вже і немає у тебе мети.
І вже напали на тебе погані думки,
І вже жити не вмієш, і ти — це не ти.
І тебе забирають до себе думки.
І, може, колись, коли пройде якийсь час,
Ти прийдеш до себе і скажеш: "Вже час!"
Ти, може, зробиш щось погане собі,
Але пам’ятай, що ти — це ти,
І такої людини немає ціни.
Цінить лиш всесвіт нас таких, як ти.
Відредаговано: 16.06.2024