Забуті вірші підсвідомості!

Я прокинувся!

Я йшов по вулиці, нарешті не уві сні. Я був задоволений зі своєю душею. Я розмовляв на "ти". Вона ж повідомила: "Як довго же спав ти". Але я чекатиму повернення весни. Як добре ходити без масок, без ролей. Як добре жити, не зважаючи на людей. Але у сні всі не такі, як у житті. У житті люди дуже злі. Почати жити з нуля, все з початку до кінця. Вийти із кола голоду й мора. Але колу сансари немає кінця. Пастка за пасткою добра і зла усюди переслідують тебе голодні очі. Я пройду цю дорогу з початку й до кінця, поки не засохну, як троянда без життя.

Natasha

Подобається

#1006 в Різне
#179 в Поезія

У тексті є: #любов, пошуксебе

Відредаговано: 16.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись