Забуті вірші підсвідомості!
Життя –вистава а вистава це життя!
Ти граєш все життя,
Життя — це гра, і ти це знаєш.
То в розлуку граєш, то в любов,
То в сцену, де твою п’ють кров.
Щастя змінює журба,
То знову він тобі говорить: "Ти любов моя!"
То друзі люблять тебе і завжди ждуть,
То знову у спину нагло пнуть.
І от, неждано, прийшов кінець,
Хтось зняв твою маску геть.
Всі сміються, грають ще уві сні,
Всім весело, але не тобі.
Всі ще грають, але не ти!
Заслон опускається, сцена пустіє,
Ролі закінчені, глядач спить.
Тиша навколо, серце німіє,
Такий фінал — неможливо змінить.
І в дзеркалі погляд — хто я тепер?
Лиш відображення, гра без актера.
У світі масок, що зникло тепер,
Втратив себе, лишився спостерігачем без слова.
Відредаговано: 16.06.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
