Забуті вірші підсвідомості!

Доля творчого!

Я письменник і поет, гроші творчістю заробляю. Сьогодні вони є, а завтра нема. І знову я п’яний від любові та вина. Але на долю мені випала вона – сама весна. І серце моє забрала вона, моє життя, і кат мій вона. Вона не весна, вона. А раптом стала зима.

Знову йду крізь вітер та холод, мріючи про тепло. Її усмішка як сонце, але вона – лише спогад. Тепер я самотній, п’яний від вина, але тверезий від любові. Моє серце болить, бо весна стала зимою.



#1020 в Різне
#179 в Поезія

У тексті є: #любов, пошуксебе

Відредаговано: 16.06.2024

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше