28

— Аді, — Влад погладжує мене по талії і цілує в плече. 

Ми лежимо на ліжку втомлені і щасливі, я дійсно щаслива зараз, коли ми разом, я забуваю про всі проблеми і просто насолоджуюсь тим, що ми вдвох. 

— Я кохаю тебе, — кажу, дивлячись йому в очі. 

— Інколи я думаю, що зробив величезну помилку, коли поцілував тебе тоді, у мене вдома, — шепоче він мені на вухо. — У тебе попереду все життя, ти ще маєш розважатись і тому подібне, а не оце все. 

— Я не хочу розважатись, мені потрібен лише ти, — я обіймаю його міцно-міцно, немов боюся, що він може раптом зникнути. 

— Думаєш, Саша пробачить мене? — Влад вперше сам підіймає цю тему, зазираючи мені в очі. 

— Мене він точно не пробачить, — зітхаю я. — А ти його батько, я думаю, він пробачить тебе…

— Саме тому що я його батько, він може не пробачити, — Влад торкається долонею моєї щоки. 

 — Але якщо він випадково сам дізнається, це буде ще гірше, — кажу я. 

— За два тижні все розповім, як і домовлялись, — він цілує мене в щоку. — Дай йому оговтатись від розставання з тобою. 

— Та так, — кажу я. — Може, тоді він усе сприйме більш спокійно…

— Все буде добре, — Влад обіймає мене і торкається губами щоки.

Починає вкривати моє обличчя дрібними поцілунками, а я відчуваю, як всередині мене знову розгорається тепло і заповнює кожну клітинку тіла. Я притуляюсь до нього ще ближче і заплющую очі, все моє тіло тремтить…

Влад опускається поцілунками нижче, на мою шию, його долоні погладжують мене по талії, і я вже прикриваю очі, щоб розчинитись в своїх відчуттях, коли раптом ми чуємо, як вхідні двері гучно грюкають.

— Чорт, — Влад вмить встає з ліжка і йде до дверей, показуючи мені знак "Тс!" пальцем біля своїх губ. 

Він виходить з кімнати і прикриває за собою двері, а за секунду я чую його голос:

— Не очікував, що ти приїдеш сюди…

— А куди мені їхати? — чую я голос Саші, і вся завмираю від жаху. 

— Думав, будеш вдома, ти знов пив? — Влад зітхає. — Треба з цим завʼязувати. 

— Мені набридли твої нотації, тому я й не поїхав додому, — бурчить Саша. — Але я ніде не можу спокійно побути, щоб ти не вичитував мені…

— Я переживаю за тебе, бо ти мій син, — каже Влад. — Це нормально.

— Я вже дорослий, маю прави робити, що хочу, — каже Саша. — І пити теж…

— Життя не закінчується після розставання з дівчиною, — говорить Влад. — Знайдеш собі іншу, все буде нормально.

 — Тобі легко казати, — хмикає Саша. — Бо це не стосується тебе самого. А сам ти після мами нікого не знайшов…

— Схоже, якраз нещодавно знайшов, — раптом каже Влад. — І ти теж закохаєшся знову, ось побачиш. Просто Аді не та сама, вона не для тебе. 

 — Звідки ти знаєш, що ми розійшлися? — запитує Саша з підозрою. 

— Ти постійно ходиш з незадоволеним обличчям, багато пʼєш, — зітхає Влад. — Авжеж, причина в Аді. Більше ніщо не могло тебе настільки вибити з колії, я добре тебе знаю.

 — Ти прямо Шерлок Холмс, — Саша нервово сміється. — Ну так, все це через неї. Але чому? Що я не так зробив? Чому вона проміняла мене на якогось іншого мужика? 

— Не думаю, що справа в тобі, — каже Влад дещо втомлено. — Аді це Аді, певно, просто закохалась. Відпусти її. Сам же розумієш, закохати когось в себе неможливо, почуття або є, або їх немає.

 — Що я можу зробити? — тихо каже він. —  Я не можу її забути…

— З часом це пройде, — відповідає Влад. — Як я колись відпустив твою матір, так само і ти відпустиш Аді. Кохану людину не втримати біля себе силою. 

 — Мені дуже погано, — каже він, і я відчуваю, як у мене самої стискається серце. Він не заслужив того, щоб я змушувала його так страждати…

— Мені шкода, Сашо, — говорить Влад і видихає.

 Я відчуваю, що йому дійсно шкода і тепер починаю трохи розуміти його. Він не боїться розкрити наші стосунки. Він боїться за Сашу, тільки це і стримує його. Я навіть не думала, що Саші буде настільки погано, Влад жодного разу про це не згадував…

 — Якби я більше не бачив її, то, може, б і забув, — тихо каже Саша, але я все одно чую кожне слово. — А так я буду її зустрічати в універі, просто на вулиці. Буду бачити, що вона щаслива з іншим… Я хочу поїхати за кордон, далеко, щоб не бачити її…

***
ось і чергова глава, поставте будь ласка книзі сердечко, якщо ваи цікаво її читати)