На наступний день після їхнього відвертого розмови, Костянтин виявився ще більше поглинутим думками. Він не міг спати ночами, вирішуючи, як найкраще діяти далі. Розмова з батьками не принесла бажаного результату. Його батько знову підкреслив, що родина була для нього важливішою за будь-які особисті вибори, а мати лише мовчки дивилась, як він намагається знайти баланс між її вимогами та власними бажаннями.
Ірина помітила зміни в його настрої. Вони стали проводити менше часу разом, оскільки Костянтин був повністю поглинений сімейними питаннями. Її серце боліло, коли вона бачила, як він віддає все більше часу родині, а не їй. І хоча він і запевняв, що буде з нею, вона не могла не відчувати, як між ними росте відстань.
Ці думки не давали спокою Ірині. Вона знала, що Костянтин бореться, але вона також відчувала, що їй потрібно діяти. Вона вирішила зробити крок, який змусить його подивитись на ситуацію по-новому, без зайвих сумнівів.
— Костя, нам потрібно поговорити, — сказала вона одразу після того, як побачила його наступного дня. Вони сиділи в парку, і Ірина намагалася виглядати спокійною, хоча всередині її емоції бушували.
— Що сталося? — запитав Костянтин, його обличчя виглядало стомленим, і він прикрив очі, намагаючись знайти відповідь на питання, яке вона йому поставила.
— Я не можу так далі, — почала вона. — Я не хочу бути твоїм тягарем. Я хочу, щоб ти обирав себе, а не те, що буде виглядати правильно для твоєї родини. Я хочу, щоб ти був щасливий, а не лише догоджав усім навколо.
Він глянув на неї, здивований її словами. Вони обидва мовчали кілька секунд, і в цей момент Ірина відчула, як важко їй робити цей крок. Вона розуміла, що його рішення було складним, але не могла дозволити, щоб все між ними розвалилося через її страхи.
— Ти не тягар для мене, Ірино, — відповів він, намагаючись захистити її від її власних сумнівів. — Я просто не знаю, як все вирішити. Моя родина… вони хочуть, щоб я йшов їхнім шляхом. І я все більше думаю, чи можу я це змінити.
Ірина відчула, що це був момент, коли він намагався знайти собі відповідь, щоб зберегти свої відносини з нею, але одночасно не зруйнувати своїх зв’язків з родиною.
— Ти не можеш жити лише для інших, Костя, — сказала вона, її голос був спокійним, але в ньому було відчуття рішучості. — Ти маєш право вибирати свій шлях. Ти не повинен робити це через тиск.