Розділ 3

Розділ 3

- Тут туса нехіла намічається. Марк, йдеш? – волав у слухавку Єгор, - Досить вже сидіти вдома і втикати! Я тут таких крутих дівок підчепив! Можу поділитись!

-  Добре. Ти зараз де? – запитав Марк.

-  Біля нічного клубу «Елвіс», - а потім багатозначно промовив, - З гарними дівчатами… Ми чекаємо! – почувся грайливий голос Єгора, і регіт та писк дівчат.

-  Їду! – твердо сказав і почав поспіхом збиратись.

«І правда, чого сидіти вдома, треба розвіятись» - роздумував. Раптом знову почулась мелодія телефонного дзвінка – це дзвонила мама.

-  Сину, ти зовсім мене хочеш зі світу зжити? – одразу пішла в атаку мама, - Я тут не знаю, що вже можна думати! Ти навіщо вимикаєш телефон, що до тебе не можна додзвонитися? – потім більш м’якше, - Синку, я ж хвилююсь, ти ж знаєш?!

-  Вибач, мамо, я занадто захопився, забув про все, - спокійно відповів.

Мама Марка була з тих, що бідкаються, чи синок неголодний, і чи в шапці. То ж для неї вселенська катастрофа – це коли вона не знає відповіді на ці два питання. Синок підріс, і на превеликий жаль, у Ольги Владленівни, так звати його маму, з’явилися нові питання, не менш важливіші за попередні, на які вона хоче найближчим часом, почути переконливі відповіді від сина. По-перше – це коли синок знайде нормальну дівчину і ожениться на ній? І друге, коли нарешті вона побачить власних онуків, бо перед сусідами вже якось не зручно.

-  Знову малюєш? – якось сумно запитала.

-  Так.

-  Синку, ти хоч щось їв сьогодні? – лагідним голосом мовила.

-  Так, мамо, не хвилюйся, - відповів, закотивши очі до лоба Марк.

-  Вдягайся тепліше, якщо ідеш на вулицю, і шапку одягай. Там дуже холодно! – бідкалася мама, а Марк лише посміхався у відповідь.

-  Добре, мамо, не хвилюйся, - одразу відповів, щоб по-швидше завершити розмову, - Мені треба йти, Єгор чекає.

Даремно, Марк згадав про Єгора, ох, даремно!

-  Знову цей Єгор?! Коли ти вже розуму наберешся. Не Єгор тобі потрібен, а хороша дівчина, - завела проповідь матуся, - он хоча б Лізочка! Така ж дівчинка гарна, і вихована, і розумна, і тебе кохає. Даремно ти її ображаєш?!

-  Ох, і Лізка, вона вирішила застосувати важку артилерію. Не дівчина, а бестія! – думав Марк, а в голос запитав, - І звідки, мамо, у тебе така інформація про Лізу, цікаво?

-  Марку, синку, не ображай дівчинку. Вона мені вчора телефонувала, бідолашна розплакалась. Шкода мені її стало, - хвилювалась мама і вже майже плакала в слухавку.

-  От курва, а не Лізка! Артистка ще та! – про себе вилаявся, а мамі сказав, - Добре мамо, я з нею поговорю, розберусь.

-  Тільки не лай її, добре. Я тобі все розповіла, а вона ж просила, щоб я тобі нічого не казала, - тривожилась.

-  Ну, курва ж! Не інакше! Її підкати на мене не подіють, - а мамі сказав, - добре, не лаятиму Лізу, - а про себе додав, - а вб’ю!

Ледве розпрощавшись з мамою, викликав таксі і помчав до клубу.

Зайшовши в середину, побачив свого друга, який вже злегка був піддатий, а дівчата, яких він підчепив, трохи в штани йому не залазили, при чому обидві, лизалися по черзі з Єгором і хоча були досить симпатичні, але Марка від побаченого злегка знудило. Він скривився і вирішив, нехай Єгор забирає цих шльондр собі. 

Єгор, хоча і занадто був обласканий і зацілований дівками, але друга свого помітив.

-  Марк! Йди сюди! Рятуй! Ці кралі вирішили мене сьогодні затрахати! – кричав несамовито Єгор.

Ті кралі, побачивши Марка, як очманілі підлетіли до нього, вхопили за обидві руки та почали тягли до диванчика, де зручно вмостився Єгор. Марк нехотя піддався натиску, але йшов з такою перекошеною міною, що друг одразу все зрозумів.

-  Ти як завжди не можеш нормально розслабитись, - волав Марку на вухо Єгор, бо в залі стояв такий гуркіт від занадто гучної музики, що говорити звичайним голосом було не можливо, - поглянь краще, які шикарні дівки. Хапай любу,  тобі не відмовить жодна з них, - зареготав на вухо Єгор.

-  Вибач, друже, але я здається скільки не посилю випити, щоб трахнути, хоча б одну із них, - огризнувся Марк, даючи зрозуміти другові, що йому не цікаві його дівки.

-  Як хочеш! Я старався для друга, а ти! – обурився Єгор, не розуміючи, чого перебирає дівками Марк.

Дівчата сидіти навпроти, грайливо ковзали очима по Марку, звабливо облизували губи і чаруюче посміхались. Дивлячись на них, вже було зрозуміло, що ці кралі готові на все, лише б по-швидше затягти якогось хлопця в ліжко. Обидві були у юбках, які ледь прикривали жіночі красоти,  швидше не прикривали, а розкривали зовсім. Марк навіть подумав: «Навіщо вони взагалі одягли ті юбки, якщо вони задерті в них до самого пупа». На ногах у краль красувались колготи в сіточку та на височенних підборах, в однієї червоні, а в другої чорні ботфорти, а зверху, не дивлячись на холод, одягнені коротенькі топи, з глибоченними декольте. «Де він їх взяв? Шльондри-шльондрами!» - не переставав сам собі обурюватись Марк.

-  Який мімішний! – одразу вдвох запищали дівки, чим викликали у нього ще більшу відразу.