Глава 30

Несподівано телефон Юлі задзвонив і вона знову підняла його з тумбочки

- Про вавка промовка - і я одразу зрозуміла, що це Денис - привіт.. Та нічого, зараз сидерит з Сонею і розмовляємо... Ні, не напругою.. А ти що? .. А,  о ти разом з Дмитром - після цих слів вона покостлась на мене - їде те нову машину дивитись - і знову дивиться на мене - .. Зрозуміло.. Ну, тоді вибирайте, А ми тродовжемо розмову.. Бувай - і вона скинула виклик

- Ти знала, що Дмитро вирішив купити нову машину? - запитує мене. 

- Ні - махаю холовою. 

- Зрозуміло, думаю, він хотів зробити тобі сюрприз - тепер вже вона переконує мене. 

- Який сюрприз ? - незрозуміло запитую. 

- Покатати одну квіточну, на інший - після цих слів вона заливається сміхом 

- Та ну на тебе - знову штовхаю її в плече 

- Та я ж правду кажу  

- Зараз буде тобі правда - в хтатаю з- задіяний себе подушку і починають її бити, так в нас завязався бій подушками. 

- Все, я більше не можу - здаюсь першою 

- Але ж ти сама напросилася - посміхається вона, і я дивують, як вона змогла мене перебороти, коли в неї одна нога в гіпсі 

- Справді, я вже більше не можу - майже скиглю і вона все-таки зупиняється 

- Скільки зараз годин ? - питаю в неї 

- Вже майже  третя - показує на годинник, який розмістився на стіні навпроти 

- То в мене ще є час - радісно відповідаю

- То можливо подивемось  фільм? - пропонує дівчина 

-Можна - погоджую

Близько хвилин пятнадцять ми вибирали фільм. І вгадати, на чому ми зупинились . 

Звісно на мелодрамі. 

Поплакавши досхочу ще на середині фільму, ми вирішили, що нам не вистачає морозива, тому Юлька пошкандибала в морозильну камеру на пошуки . Я тим часом вирішила перевірити свій мобільний, як тільки зайшла в Instagram , то телефон Юлі знову зателефонував, а на ньому виднілася надпис Денис. 

- Юлька, Юлька, тут твій коханий телефонує - роблю спробу докричатись до неї 

- Щоо ? - леть доносяться до мене ці слова, тому Я піднімають з ліжка і беруть в руки її мобільний і прямую на кухню. 

- Кажу коханий твій телефонує - повторюю ще раз. 

- Який коханий? - запитує з округленими очима 

- Денис - повертаю їй мобільний так, щоб вона бачила 

- Я тобі зараз показу - погрожує мені, А Я просто заливаюсь сміхою і все-таки віддаю їй мобільний

- Так, слухаю.. Ну звісно Я вдома... Так, сама... Ні, Соня не пішла.. Їде те сюди.. Добре.. Що купити... Морозива.. Це можна піцу - з цих всіх слів зрозуміла, що Денис і Дмитро зараз їдуть сюди. О Боженьки, що робити?? Далі Я розмову Я не слухала, в кінці почула тільки чекаємо. 

- Радій, зараз приїде твій хлопець - відповідає по закінченню розмови. 

- Твій до речі також - обурено відповідаю

- Так - погоджується вона - Я тут подивились, морозива немає, але хлопці заоаз його приведуть, а ми тим часою почекаймо їй в моїй кімнаті - і знову потихеньку шкандибає назад 

- Мені от цікаво - сказала Я вже коли ми знову опинились в кімнаті подруги 

- І що ж? - питає. 

- Чи нормально те, що ми зараз сидимо і чекаємо на своїх вчителів, а ще ми не байдужі один одному - висловлюю свої думки 

- А що  в цьому поганого, ми ж не в школі, А вони не на роботі, то того ж через півроку року ми вже  її закінчимо - переконує мене. 

Доки хлопці не прийшли ми вирішили застрелити постійні помсти брудні чашки з чаю, якраз коли ми закінчили, то в двері подзвонили. 

Юля одразу поскакала, а Я потихеньку пішла до неї в коледор, доки Я повільно йшла позаду, то вона вже встигла відкрити двері. 

- Привіт дівчата - першим зайшов Денис і привітався, а Я не знала, як маю йому відповісти, він же мій учитель, але коли ми зустрілися поглядом то він кинув головою і сказав, - тільки привіт - і Я зрозуміла, що ми з ним поладимо

Після Дениса зайшов і Дмитро, побачивши мене на його обличчі засяяла чарівна посмішка, ну як і на моєму . 

- Привіт - також привітався він 

- Привіт - майже одразу відповіли ми з Юдею. 

- Дівчата можете по тримати ваші замовлення, а ми тим часом зніме верхній одяг - просить Денис. 

- Так , звичайно - одразу відповідає Юля і тягнеться до нього, щоб забрати морозиво, а Я тим часом підходу до Дмитра і також забирають в нього, але тепер вже піцу. 

- Ми чекаємо вас на кухні, ось туди  - і показує напрям, для хлопців. 

- Добре - відповів Дмитро 

- І ми попрямували на кухні, поставили два відерка морозива і три піци на стіл , доти і хлопці прийшли 

- Юль, як твоя нога? - питає він одразу 

- Та потихеньку шкульгаю - відмахується вона 

- То ти шкульгаєш, Я ж казав тобі не напружувати її - оберено відповідає Денис. 

- Та я не напружувала. Правда Соня? - і дивиться на мене таким поглядом, що я одразу розумію, що мені потрібно відповісти :

- Так- відповідаю . 

- Це добре - повільно висихає Денис 

- Так, що ж ви так стоїть, присідайте -  показує рукою на стіл і стільці, які розмістилися біля вікна. І всі почали займати свої місця, я поруч з Дмитром , а навпроти нас Юля з Денисом. 

Доки Денис відкривав піцу, а Юля розкладала морозиво по тарілка Дмитро притягнув мене в свої обійми. 

- Я так скучив - промовляючи він і ніжно лоскоче моє вушко. 

- Я також - мені соромно від того, що Денис і Юля можуть нас побачити, але вони зараз також про щось розмовляють. 

- Чому ти не відповідає на мої повідомлення? - запитує він так само тихо, як і перше. 

- Я не бачила - зізнаюсь йому. 

- Чесно ? - запитує знов 

- Чесно, чесно - переконують його. 

- Але з тебе штрафний поцілунок - і вказівним пальцем показує на щоку, яку нахиляється до мене. 

- Тут? - шоковано питаю. 

- Так - ствердно киває 

- Ні, мені і так соромно, що зараз ми на виду у Юлі І Дениса - зізнаюсь йому і ховають за його чорну толстовку.