Глава 29

- Дякую тобі за сьогоднішній вечір , мені було надзвичайно приємно побути з тобою разом -  відповідаю, коли ми сидимо в машині біля мого дому

- Це, я тобі хочу подякувати . Мені також було добре з тобою, але тепер я думаю що бачитись ми будемо чистіше -  з усмішкою відповідає він . 

- Та куди вже частіше , ми і так в школі разом, на роботі також разом -  тепер вже я починають сміятися . 

- Я завжди хочу бути разом  -  серйозним тоном відповідає він.

- Я також -зізнаюсь йому і він сам тягнеться за поцілунком , однією рукою ніжно тримає моє обличчя, а великим пальцем поглажує його. Я також не втримуюсь і своєю рукою  проводжу по його чорнявому  волоссі  . Поцілунок був настільки ніжний , що ж мурашки по шкірі пішли. Я не хотіла з ним розлучатись , тому просто після поцілунку обійняла його. 

- Соня, ти робиш мене щасливим -  заправляє за вушко неслухняну порядку і шепоче ці слова.

-  Ти також ,  Я ще ніколи не відчувала отакі відчуття - відповіла йому , а він підняв мене і посадив собі на коліна. Тепер вийшло так , що мої ніжки звисали кудись на сидіння пасажира , а я сама сиділа у Дмитра на колінах . Не знаю чому, але мені дійсно було добре з ним, свою голівоньку я гарно помістила на його плечі . Ми сиділи так разом, просто ніпрощо не думали і були щасливі , по-справжньому щасливі , пройшовши   стільки бід , негараздів, ми все таки знайшли один одного. 
Я дуже рада цьому, але як там кажуть час не стоїть на місці , тому я почала прощатись з ним . Він довго не хотів мене впускати ,все видумав останній поцілунок , але мені дійсно вже  пора забравши квіти  , Я повернулась додому так як на годиннику вже було о пів на одинадцяту, тому я просто тихенько зайшла в свою кімнату , щоб не розбудити батьків, думаю що вони вже відпочивають , як тільки я зайшла в кімнату і поклала квіти , знов повернулась на кухні , щоб набрати води для квітів в мене, але мене помітила мама . 

- Доню, ти де так довго ходиш ? - питає  вона, коли я вже була майже в своїй кімнаті 

- Та, там  - не знаю як  пояснити їй всю ситуацію, тому починаю запинатись.

- Та я вже все бачу  - махає рукою на квіти - Це, що тобі хлопець подарував ? - цікавиться вона .

- Так-  відповідаю , адже дуже незвично називати когось своїм хлопцем , в мене до тепер стосунків ще не було 

- Ну, тоді зрозуміло , бачу моя доня вже виросла- з усмішкою відповідає милуючись букетом.

- Виросла-  підтверджую її слова .

- Я дуже рада за тебе , але тепер вже біжи спати , але не забувай мені все розповів , тому що я від тебе просто так не відстану -   обіймає мене  на останок і ховається за дверима , а я не втримуюсь і підходжу до квітів, щоб вдихнути їхній чарівний аромат знову . Потім ще пішла в душ , коли повернулася то вже було за північ , добре що хоча б завтра неділя можна буде відпочити.

Прокидають від того , що сонячне проміння ніжно лоскоче мої очі, потрохи протягують на ліжку , потім лежу ще так хвилин п'янтадцять  таки здогадалася, що потрібно ставати . Спочатку пішла вмитись, почистила зуби , зав'язала кінський хвіст на голові, змінила піжаму на нормальний одяг , це як на мене був спортивний костюм , ну я ж нікуди не йду , взагалі я планую сьогодні  провести цілий день за переглядом фільмів, як тільки я перетворилася в нормальну людину то пішла на кухню , б  живід щось невдоволено бурчав 

- Ну нарешті , ти прокинулась -  усмішкою на обличчі відповідає мама. 

- А, що я так довго спала ? - запитую в неї, бо навіть не подивились скільки зараз годин.

-  Вже десята минула -  показує рукою вона на годинник 

-  Ого нічого собі - дивуюсь -  а тато і  Даня де? - цікавлюся в неї.

- Даня розповів татові про яку  класну гру, яку почав грати, то тато так захопився , що вирішив піти з ним - відриває трішки своєї гарячої кави. 

- Нічого собі  - дивуюся, адже тато ніколи не грав в ігри 

- Так -  погоджується мама - то що розповідай, з ким ти там вчора була ? - поцікавився вона. 

- Мам давай не сьогодні -  прошу я в неї. 

- Ну добре , але обіцяй мені, що розповісти. 

- Ну звісно -  відповідаю я і починаю їсти свій сніданок . Зробивши собі  ще капучино , я знову повертаюсь до своєї кімнати , так як і сказала , що цілий день хочу провести за переглядом фільму, то почала свій пошук , зупинилась на "Рівердейл". Не знаю, всі так фанатіють від цього серіалу , а я ще жодного разу не дивилась, думаю що не став час . Я почала перегляд , з самого початку він  мене зацікавив , тепер я розумію  тих всіх людей, які також захопилися цим серіалом.

Думаю, що  на одну фанатку стало більше, але несподівано я згадала про свій телефон , який вчора залишила в сумці тож швидко побігла за ним , бачу пропущених дзвінків від Юлі, Дмитра , два рази мама , а ще  повідомлення  від Юлі і Дмитра  . Спочатку повідомлення від Дмитра 
" Доброго ранку сонечко "  від цих слів одразу на обличчі навертаються усмішка , а на душу зігріває тепло. Розумію, що вже надто пізно, тому пишу : "  Привіт " і такі милі смайлики  , потім переходжу до повідомлення Юлі "  Привіт , що робиш .Можливо сьогодні прийдеш до мене ? " пропонує вона. Пишу у відповідь, що можна і знову повертається до перегляду серіалу . 

Так я майже просиділа до  другої  години, але зрозуміла що Юлька запрошував мене в гості, тому подивилась знов на телефон , і дійсно вона запропонувала на третю годину  зустрітися, тому я почала збиратися так як надворі була зима і морозно то я взяла теплий худі, джогери курточку і чобітки . Попрощалась з батьками і швидким кроком поправилась до подруги.

- Привіт  - одразу вітаюсь, як тільки заходжу до квартири . 

- Привіт. Я так тебе давно не бачила -  і накинулась на мене з обіймами .