Глава 11
Ну ось новий тиждень і нові можливості . Вчора день був чудовий , після того , як ми посиділи в кафе з Юлею , я повернулась додому, , де мене чекали чарівні вареники, і бабуся, яка приїхала в гості. Ми багато сиділи, розмовляли, бабуся жалілась на те, що не дзвоню і не приходжу в гості, а ще як і всі бабуся сварила маму, що я нічого не їм. Ну це ж бабуся. Попросила батьків, щоб відвезли її сьогодні додому і допомогли по господарстві. Ввечері ми розмістили бабусю в гостьовій кімнаті, і самі порозходились по своїм кімнатам.
Зранку, як тільки прокинулась вже відчувала запах чогось смачненького. Швидко вмивши обличчя направилась до кухні , де вже куховарила бабуся, а мама їй допомагала.
- Ой моя люба, ти вже прокинулась - кинулась обіймати мене бабуся.
- Так, доброго ранку - вітають, і цілую в щоку бабусю і маму.
- Доброго доню - відповіла мама.
- Ось, ми вже сирники напекли, оладки допікаємо, чай вже закіпає - хвалиться бабуся.
- Ой , я мабуть буду тільки чай - відповідаю.
- Які тільки чай, ти зараз зїси і оладки і сирники, для кого ми тут стараємось - обурено відповідає і накладає на тарілку те, що перелічила.
- Як смачно - хвилі її, як тільки відкушую кусочок.
- А ти ще й не хотіла снідати - переконує бабуся.
- Дякую бабусю це так смачно - нахвалюї її.
- На здоров'я моя люба - відповідає і кладе, ще один кусочок.
- Мамо , а де тато? - цікавлюся, бо з самого ранку його не бачила.
- Він ще не прокинувся , в нього сьогодні вихідний, тому ми поїдемо до бабусі.
- Я мабуть вже піду збиратися до школи - піднімають з місця - Дякую за сніданок
- Не забудь прийти попрощатися - попереджає бабуся.
- Звісно бабуню - відповідаю і ховають за дверима
Спочатку я направили до ванної кімнати помила зуби , розчесала волосся , а потім пішли до своєї кімнати відкрила шафу і почала дивитись в чому піду сьогодні до школи і мій вибір зупинився на синіх джинсах і білому гольфу, макіяжу сьогодні не робила взяла портфель і знову повернулася на кухню
- Ну все я пішла бувай - прощоюсь
- Навідується до мене і частіше , не забувай про мене - нагадує бабуся
- Звісно , як буде час одразу ж приїду - повідомляю.
- Буду чекати з нетерпінням - мало не плаче жінка..
- А я буду сумувати - обіймаю її .
- Я теж - також обіймає.
З бабусею в нас завжди були дружні стосунки . Вона з дитинства мене виховувала , підтримувала була для мене наставницею, багато чого мене навчила . За що я їй дуже вдячна.
Як тільки я вийшла надвір одразу побачиоа школярів , які так само пішли до школи і так як завжди в вухах були навушники де співала приємна музика , яка мене настроювала на позитивний день.
Вже в класі є зустрілася з дівчатами там були присутні в майже всі учні , але я так як завжди направили на своє за своє робоче місце
- Привіт дівчата - вітаюсь першою.
- О привіт Ти де пропала всі дні ?- питає Маша
- Просто була зайнята - спокійно відповідаю.
- Чим То це ти була така зайнята ? - так само питає Аня
- Та так уроки робила , готувалася до ЗНО, воно ж вже недалеко - запевняють їх.
- Ой це ЗНО як я не хочу його здавати- ниє Маша.
- Та, що його там здавати, не переймайся здаш - запевняє Юля Машу.
- Ага звісно здам , я ж Молодчинка - хвалить себе дівчина.
- Пішли тоді до кабінету хімії - пропонує Аня.
- Ой пішли Вона ж перша , хоча б зробила ті рівняння - сумно відповідає Юля.
- Ой зробили вони такі важкі були, що я вчора сиділа над ними довго, потратила багато часу , майже всю неділю потратила на те , щоб готуватись до цих уроків . А що вони мені дадуть ?Та нічого . А могла десь піти прогулятись, посидіти - скаржиться Маша.
- Ой Маша ти як завжди - відповідаю їй
- Та, що як завжди , пішли вже - піднімаємось на третій поверх де проходить урок хімії.
- Записуємо дату, класна робота , тема уроку на дошці починаємо урок - як тільки продзвенів дзвінок вчитель активно почав вести урок . Хімія пройшла добре, рівняння я виконала майже всі правильно, що мене радували тому, що тема була дійсно важка як на мене .
- Дівчата що в нас далі? - цікавиться Маша
- Фізик - відповідаю .
- Ой це фізика як Та я її не люблю- огризається Аня .
- Любиш ти не любиш , а все рівно треба - запевняє Юля.
- Ой знаю я , що треба йти , пішли посидимо там аніж будемо йти потім- просить Аня.
- Юля зупиніться, ви можете допомогти мені? - питає звучить
- Так Сніжана Вікторівна , що таке ?- цікавиться Юля.
- Можете піти зібрати прикраси із актового залу , які залишилися після дискотеки - просить вона нас
- Так, звісно чому б і ні - погодилась Маша за нас всіх.
Пішли зробили так , як просила Сніжана Вікторівна і на це потратили цілий урок . Після цього ми направились до спортзалу де мав відбутися урок фізичної культури.
- Ну що ти з ним розмовляла? - питаю у Юлі про ту ситуацію.
- Ще ні. Незнаю мені так страшно - відпрвідає вона, коли ми вже від стаємо від дівчат.
- Чого ти , не бійся піди просто вибачся, і все - запевняю її.
- Ана все . Як я після цього просто піду і подивлюся йому в очі - Мабуть я залишу після уроку - сумно відповідає.
- Добре , як хочеш, бажаю удачі - обіймаю дівчину, щоб хоч якось заспокоїти її
- Дякую - обіймає мене. Ціілий урок ми ходили здавали нормативи бігали , скакали , качали прес, хлопці грали волейбол. Урок виявився виснажливим, тому ми пішли до столової , а Юля залишилося , так, як і обіцяла. Що там відбувалося не знає ніхто, але я обовязково дізнався, думаю вона мені розповість.
- Соня ти, що нічого не будеш- питає Маша.
- Та до мене бабуся приїхала так відгодувала так , що їсти тепер тиждень не буду - жалуюсь.
- Ой я знаю як це , але я не відмовлюся від цієї запашної булочки - весело відповіда Маша.
- Ну звісно бери якщо хочеш - запевняю її.
- Смачного вам - відповідає Аня коли ми вже сидимо за столом .
- А де Юля ? - питає Маша
- Вона повернулась до класу , їй щось потрібно було взяти з портфеля - на ходу придумала відмазку , щоб якось допомогти Юлі
- Зрозуміло Дякую і вам - відповідає Маша . Двчата смачного перекусили, а я просто сиділа і пила чай . Потім ми повернулися до класу де вже чекала Юля
- Я чекаю подробиць - сказала так , щоб почула тільки Юля
- Ну звісно - якось неоднозначвам відповіла дівчина.