Глава 6
- Боже, Софія піднімайся - доки я прихожу в реальний світ, чиїсь міцні руки мене обнімають і пробують поставити на ноги.
- Ой Дмитро Олексійович, вибачте, я не хотіла, я просто задумалась - вибачаюсь , як тільки помічаю , що перед мною стоїть тот, кого я шукаю.
- Та я помітив, з тобою хоч все добре , тебе нічого не болить ? - сполохано запитує.
- Так, все добре, вибачте, ще раз, доречі я вас шукаю - просто тону в його чарівних очах.
- Мене? - запитує шоковано.
- Так, там Сніжана Вікторівна кличе вас до акторові залу.
- Добре, ходімо , а хто там ще є? - цікавиться Дмитро Олексійович.
- Всі одинадцятокласники, а ще Юля пішла за Денисом Андрійовичом.
- То і Ден там буде, ой він дуже цьому зрадіє - весело розповідає вчитель, коли ми спускаємось сходами.
- А ви що так добре знаєте Дениса Андрійовича?
- Так, ми з самого дитинства разом, так би мовити брати - розповідає мені, коли ми спускаємось сходами.
- Зрозуміло - шоковано відповідаю, адже ніколи не чула ці інформацію в школі. І тим часом ми до ходимо до активої зали. Дмитро Олексійович, як джентельмен відкриває двері і пропускає мене в перед . Коли я заходжу, то вже помічаю Юлю, яка може повернулась, мабуть ми довго затримались, під ходжу і займаю своє місце. Тим часов два молоді вчителі стоять позаду всіх і з нетерпінням очікують дізнатись , що їм потрібно буде робити .
- І так давайте одразу до справи, чому я вас тут зібрала в п 'ятницю день Святого Миколая, зранку буде свято для початкових класів, а ввечері одинадцятий А підготував виступ до цього свята, потім буде друга частина дискотека. Але одразу попереджаю, що якщо хтось з вас принесе до школи алкоголь або сигарети, про другу частину в може і не мріяти. Учням з одинадцятого В потрібно буде поїхати до торгового центру за прикрасами шість людей вже можете вирішувати. А учні з одидцятого Б мають прикрасити залу до початку свята. Вам все зрозуміло? - запитує завуч, після того як закінчила свою розповідає .
- Так - відповіло половина з учнів.
- Це добре, визначайтесь хто поїде одразу після зборів.
- Денис Андрійович, Дмитро Олексійович ви поїдете разом з учнями, так ми подивимось на вашу відповідальність, а ви зможете поїхати на своїх машинах? - продовжує Сніжана Вікторівна.
- Так - відповідають
- Добре, тоді всі по класам, через десять хвилин чекаю шість учнів з одинадцятого В на подвір'ї, також приходить портфелі .
Ой нарешті хтось гукнув з натовпу , всі вийшли і і пішли по своїх класах.
- Ну що хто піде? - питає Адріана.
- Дівчата можливо ми? - питає Аня.
- Можна - погоджуюсь.
- Добре, тоді я , Маша, Соня, Юля їдемо, хто з нами - відповіла Аня.
- Ангелін можливо ми поїдемо - питає Ангеліна в Владислави.
- Добре ми ідемо - ось нарешті ми і визначились.
- Ходімо, а то нас будуть чекати, а нам ще в роздягальню потрібно піти. - ми зібрались і пішли, забрали верхній одяг і вийшли на шкільне де вже очікував Дмитро Олексійович і Дмитро Андрійович , а також до них направлялися Сніжана Вікторівна.
- Ну що всі зібрались ? - запитує завуч
- Так - відповіли ми разом.
- Добре, тоді ось список, ви берете всі з завтра превезете , попереджаю ви відповідвєте за дітей, щоб кажна з них прийшла додому ціла і невредима , вам зрозуміло - погразливим то том питає вона.
- Так Сніжана Вікторівна не переймайтесь, з дівчатами все буде добре, ми за них відповідаємо - серйозним тоном відповів Дмитро Олексійович .
- Добре, тоді їдьте - упевнившись, що з нами все буде добре, все таки вона нас відпустила.
- Так дівчата, троє поїдуть зі мною, а троє на машині Дениса Андрійовича , прошу відайте - перейняв в свою ініціативу вчитель і попрямував до своєї чорної ВМW.
- Сонь , ходімо - доки я думала , і тільки тепер помітила, що дівчата вже все вирішили за мене. Я попрямувала до автомобіля і зайняла заднє сидіння разом з Аньою, Машка спереду. А Ангеліна, Влада і Юля поїхали разом з Денисом Вікторовичем.
- Ну що дівчата, що там в списку? - цікавиться вчитель.
- Так, зараз поглягемо - вийшло так, що список був в Машки і вона вийняла його з кишені - занавіски, кульки, шари, гірлянди....
- Ой, а список в нас доволі ввеликий - після прочитаного відповідаю, бо список справді був доволі великим.
- Нічого, зараз ми все купимо - запевняє нас вчитель - ось доречі ми вже приїхали - ми швидко вийшли з автомобіля і очікували на однокласниця, але вони незабарились і приїхали швидко.
- Я помню , що краще нам розділилися так ми швидко все с купимо - пропонує Денис Андрійович.
- Так, ось ваша половина списку - Маша віддає половину списка іншій групі,.
- А ось гроші - віддав тим часом вситель
- Добре, тоді до справи, зустрінемось на виході - відповід Дмитро Олексійович і ми направились в торговельний центр
Ми скупити все доволі швидко, Дмитро Олексійович тільки ходив за нами і новий вже куплені речі. Зі своїм завданням ми справились, але Маша згадала, що в неї нема сукні на дискотеку , тому вона почала нас вимовляти піти, ще їй по сукню, але а мене теж насправді не було гарної, вечірньої сукні тому, я вирішила, що можна залишитись. Звісно, завтра з мамою я ітак їду по магазинах, але часу ще вибирати сукню в мене не буде . Тому ми вирішили піти проситись від учителя.
- Дмитро Олексійович в нас тут виникла неприємна ситуація - вирішила з далеку начали Маша.
- І яка ж? - цікавиться він.
- Ну ми, цей.. Хотіли б з дівчатами піти ще сукні подивитись, завтра ж дискотека, а нам нема, що одягнути - засоромнено відповіла вона.
- Ой дівчата, дівчата, і що ж мені з вами робити - протяжних тоном відповів він.
- Ну, цей ми не знаємо - сумно відповіли ми.
- Добре, але зараз я всі ці пакунки відношу до автомобіля, а ви тим часом і детей в кафе, ми поповнюється сили і ідемо вам по сукні , але я погодився на це, тільки тому, що відповідаю за вас.
- Ви найкращий вчитель на всій Землі - на радащах вигукнули ми.
- Не звісно, хто ще буде ходити по торговому центрі для пошуку сукні для своїх учениць, бо вони не мають в чому піти да вечірку - саркастично відповів він.
- Так давайте не будемо дарма гаяти часу і підемо в кафе, ба я так розумію нам треба цілих три сукні вибрати - сумно відповів він
- Такк - протягуємо ми
- Я тільки пакети віднесу і повернуся і ми поїдемо вибирати вам наряди , і тим часом звяжуся з Денисом і повідамлю йому, що плани змінилися.
- Добре, тоді ми пішли - відповіла Аня