Повернення до початку

Аня відчула, як у її голові загуділо. Повернутися до початку? Що це означало?

Макс перехопив сувій і втупився в напис. «Це має бути бібліотека. Саме там ми знайшли книгу».

Левко кивнув. «Але книга зникла. Як ми можемо щось повернути, якщо її більше немає?»

Влад зітхнув. «Ви не розумієте. Початок — це не просто місце, це момент. Вам потрібно повернутися не в бібліотеку, а в той час, коли все почалося».

Друзі застигли.

«Ти хочеш сказати, що ми маємо повернутися в минуле?» — здивовано спитала Аня.

«Так», — підтвердив Влад. «І для цього вам знадобиться останній ключ».

Він простягнув руку, і з тіні на його долоні повільно почала формуватися річ, яку Аня одразу впізнала. Це був той самий медальйон, що вона знайшла в бібліотеці!

«Я бачила його раніше!» — прошепотіла вона.

«Бо він завжди був частиною цієї історії», — пояснив Влад. «Це не просто артефакт. Це якір, що з’єднує різні часові лінії. Якщо ви використаєте його правильно, він перенесе вас у той момент, коли книга була ще цілою».

Макс перехопив у нього медальйон і оглянув його. «І як нам його використати?»

Влад подивився на друзів. «Вам потрібно зробити вибір. Якщо ви повернетеся у той момент, у вас буде шанс зупинити себе від відкриття книги. Але якщо ви помилитеся, ви можете змінити не тільки свою долю, а й усе, що було після».

Левко стиснув зуби. «Тобто ми можемо ніколи не зустрітися?»

Влад похмуро кивнув. «Є такий ризик».

Друзі переглянулися. Вони знали, що тепер їхній вибір змінить все.

Аня глибоко вдихнула і простягнула руку до медальйона.

«Ми не маємо іншого виходу».

Як тільки її пальці торкнулися металу, повітря навколо затремтіло. Світ почав змінюватися. Звуки стихли, простір потемнів, і вони відчули, ніби падають у порожнечу…

А потім все зникло.