ГЛАВА 13

       Щойно Ава увімкнула стільниковий телефон, як одразу прийшло сповіщення. Два пропущених: тітка Грейс, Ліам.

      «Привіт»: Відправила смс і затамувала подих. А якщо невчасно? Чи це бува не нахабство нагадувати про себе? З іншого боку, він сам зателефонував першим.

        «Привіт. Повечеряєш зі мною?»

        «Добре»: Відповіла.

        А якщо занадто рано погодилася? А хоча, чи не байдуже, що він подумає? Зважаючи на місце де вони познайомилися. Якби й дійсно думав, що вона така сама, як сотні інших відвідувачок клубу, то діяв би геть по іншому, швидше за все згідно напрацьованого сценарію.

        «За тобою заїхати на роботу?»

        «Ні»: Батько ще й досі знаходився в офісі, прийшлося відмовитися.

      Не вистачало ще, щоб вони зіткнулися. Тоді вже повний контроль з боку батька точно забезпечений.

         «О сьомій вечора?»

         «Спробую встигнути»: Відповіла Ава.

       А сама почала прокручувати в голові з трійку варіантів, як втекти з офісу. Адже увесь час відчувала на собі прискіпливий погляд Кайлі, яка вартувала її щохвилини.

         «Місце знаходження ресторану зараз відправлю.»

       Чудово, лишилося тільки дізнатися, як з цього району міста вибратися. Та вона навіть адреси офісу не знає, бо її привіз водій.

         «Ок.»

- Закінчила? – Запитала Кайлі, яка опинилася поряд з її робочим місцем. – Я тут вже п’ять хвилин стою чекаю.

        Ава відірвала погляд від екрану й поглянула на нову колегу.

- Кайлі! Я особисто тобі щось зробила, що ти увесь день мене чіпляє?

      Кайлі зблідла й наче заціпеніла на якусь мить, а потім нахилилася ближче до Ави, яка все ще сиділа за своїм письмовим столом.

- Я усього у цьому житті досягла сама завдяки своїм здібностям і вмінням!

- Дуже рада за тебе, а до чого тут я?

- Бо на відміну від мене ти відомо як сюди потрапила…

- І як саме? – Напружилася Ава, зараз напевне Кайлі почне пригадувати про батька.

- Бо ти коханка містера Бойда! – Прошепотіла дівчина.

- Що за нісенітниця? - Вибухнула Ава. – Як ти взагалі до такого додумалася.

- Ні? – Кайлі заморгала й присіла на кутик стільниці, щоб не втратити рівновагу.

- Звичайно ні!

- Але ж, запросити тебе була суто його ініціатива. В тебе звичайне резюме. Освіта не закінчена, досвід майже відсутній, ще й розлучена.

- Я рада, що ти гарненько покопирсалася в моїх особистих даних, але це точно не привід робити такі припущення! І так, можливо у мене дійсно не достатньо досвіду, але я старатимуся відповідати займаній посаді, а ти мені в цьому допоможеш!

- Я? – Здивувалася Кайлі. – Чому я маю це робити?

- Ну з першою частиною ми розібралися. Я не коханка боса! Але ж тобі цікаво, як саме я сюди потрапила? Можливо і я колись стану тобі у нагоді.

- Я про це не подумала! – А мозок Кайлі вже почав складати пазл з нових частинок.

- А ти подумай, Кайлі! – Ава встала й легенько поплескала її по руці. – А мені вже час. У мене побачення, і ні, ця людина не належить до цієї компанії…

       Ава підхопила свою сумочку, обернулася на підборах і покрокувала до виходу.

       Принаймні Кайлі не знає хто її батько! Отже є шанс, що окрім Квентіна інші теж. А той навряд чи стане розповсюджувати цю інформацію.

       Ліам чекав біля вишуканого ресторану, присівши на капот своєї автівки. Щойно побачив Аву, впевнено покрокував назустріч.

- Привіт! – Поцілував її легенько у губи і ця його дія пришвидшила серцебиття дівчини.

- Привіт! – Вона відчула його теплу долоню, пальці якої заволоділи її рукою. – Вибач, я трішки запізнилася!

- Нічого!

       Хоча б не зустріти ніяких знайомих сім’ї. Напруження не відпускало, незважаючи на приємні дотики Ліама.

       На радість столик замовив у закутку подалі від «цікавих» очей. Тоді вже дівчина змогла трішки розслабитися й насолодитися вечором.

- Твій телефон вдень не відповідав…

- Так, вимикала під час важливої наради. – Пояснила й скуштувала дуже смачний салат. – А ще мене перевели в геть інший офіс. Сама ще не звикла, тому й запізнилася.

- Зрозуміло! – Кивнув і якась незручність минулася.

        Просто він накрутив себе. Вона звичайна дівчина.  Вже точно немає нічого спільного з людиною, яка шкодить клубу зі слів Філа. До того ж страшенно подобається йому.

- Я скучив! – Вирвалося з його вуст раніше ніж він зміг це усвідомити. Чому вона діє так на нього?

       Ава почервоніла. Насправді страшно! Страшно знову вчитися довіряти, відкриватися, впускати іншу людину у своє серце після глибокого розчарування, болю та самотності.