ГЛАВА 1

               Грейс увійшла до робочого кабінету. В напівтемряві почала озиратися й нарешті помітила свою давню подругу. Кейтлін – хазяйка цього дому, розвернула важке шкіряне крісло на коліщатках таким чином, що опинилася обличчям до відвідувачки.

- Як добре, що ти приїхала, - виголосила Кейт і діставши хустину приклала її до носа.

                Червоні та припухлі очі відразу видали у якому стані знаходилася господарка. Витончені аристократичні риси здалися більш загостреними. Кейтлін виглядала втомлено.

- Звичайно, Кейті, як я могла не відгукнутися, - Грейс поцілувала подругу, а потім зручно вмостилася на маленький диванчик, що стояв поряд з дубовим масивним робочим столом, за яким сиділа подруга.

                Кейтлін встала й присіла поряд з найкращою подругою.

- Вільям вдома? – Насторожено запитала Грейс.

- Ні, ні, - тихо промовила жінка.

- Це добре, - одразу розслабилася Грейс, - знаючи важкий характер твого чоловіка не дуже поспішаю зайвий раз потрапляти йому на очі.

                Вона обійняла Кейтлін за плечі, та знову почала хлюпати носом.

- Як там Ава? – Тихо запитала, й одразу пожалкувала, чи не зробила своїм питанням ще гірше подрузі.

- Лікар дав заспокійливе, зараз нарешті заснула. Моя дівчинка! - Кейт знову почала схлипувати. - Якби ти знала, що їй довелося пережити!

- Головне, що вже все закінчилося, вона вдома. – Почала знову заспокоювати Грейс. – І те, що Вільям зміг наступити на свою гординю й прийняти її назад після всього, що між ними сталося.

- Мені здалося навіть, що він щиро зрадів! Почав будувати плани. Після невдалого заміжжя з тим кого обрала Ава, він загорівся ідеєю знайти їй гідного нареченого, неодмінно дочекатися спадкоємця. Боже, що буде коли він взнає, що з останнім можуть виникнути проблеми.

- Кейті, вибач, я тебе дуже люблю, але ж мова зараз йде про твою доньку… Хіба доцільно розглядати її виключно, як засіб для отримання спадкоємця…?!

                Подруга, яку осадили заморгала й на якийсь час навіть перестала хлюпати носом.

- Ти права, - погодилася присоромлено.

- А тепер розкажи все по порядку, щоб я не складала цей пазл в своїй голові.

- Добре. – Кейтлін сіла рівно, склавши на колінах руки, які вже перестали тремтіти від хвилювання. – Пам’ятаєш, я тобі розповідала, що Ава познайомилася з хлопцем, й всупереч моїм вмовлянням та погрозам Вільяма все ж таки погодилася вийти за нього заміж. Вона була настільки закохана та осліплена ним, що відмовилася від спадку, від усього й пішла з дому. Так от, коли цей пройдисвіт через певний час дізнався, що Ава з завидної дружини перетворилася в звичайну пересічну жінку почав всіляко дошкуляти їй. Якби ти тільки знала, що витримувала з дня у день моя дівчинка…

- І ти про це знала? – Схвильовано запитала подруга.

- Звичайно ні! Вільям заборонив нам спілкуватися. Аргументуючи свій вчинок тим, що вона ніби то зрадила нас, обравши інший шлях. Та, я все ж таки по тихому телефонувала, правда Ава вдавала, що все добре. Можливо, щоб я не переживала. А потім взагалі перестала виходити на зв'язок. Мені сказали, що номер на який я телефоную більше не обслуговується, а саме подружжя переїхало.

- Ясно! – З сумом в голосі відповіла Грейс.

- Одного вечора мені зателефонували з поліцейської дільниці й попросили приїхати, назвавши адресу Богом забутого містечка за двісті кілометрів звідси. Ава була у відділку: в синцях, боса у старому халаті. Уявляєш, цей покидьок після чергової сварки, яку сам же ж й ініціював вирішив повчити дружину покірності й виставив її за двері будинку. Та моя донька замість того, щоб слухняно чекати доки впустить назад, просто пішла геть, вулицями малознайомого міста. Адже увесь час вона проводила в будинку, наче та домогосподарка. Просто чудово, що дорогою трапився поліцейський патруль та все добре закінчилося.

- Справді. - Погодилася Грейс.

- І щойно я нарешті заспокоїлася за доньку, бо вона почала: розмовляти, їсти нормально, спати, синці посходили, коли лікар засмутив невтішним діагнозом. – Кейтлін зітхнула й її блідо-блакитні очі знову почали наповнюватися слізьми.

- Ну-ну, не треба, може просто слід пошукати іншого лікаря?

- Ні, лікар Еліас найкращий гінеколог з бездоганною репутацією!

- Гінеколог? – перепитала Грейс. – То Ава хоча б не вагітна від того… Ам… Колишнього, як я вже зрозуміла.

- О, так, слава Господу Богу, таки колишнього, правда Вільяму знадобилося в те, щоб таки отримати розлучення, добряче вкластися. Але вже все, моя наївна дівчинка вільна. І ні, не вагітна. Хоча саме з тим, щоб завагітніти у майбутньому у Ави тепер великі проблеми.

- Вільям знає?

- Ох, ні, лікар Еліас пообіцяв йому не казати, та все ж таки рекомендував Аві вести активне статеве життя, якщо вона планує бодай хоч колись стати матір’ю. Я навіть обережно вмовила Вільяма трішки зачекати, мотивуючи тим, що вона має хоча б трішки відійти від невдалих стосунків.  На радість, він поступився, та  лише на певний час.

- Стосунки виключно з розрахунку і отримувати задоволення від інтиму, це поняття, які в моєму уявленні не сумісні, - Грейс намагалася переварити почуте.