Глава перша ,,,Знайомство,,,

Привіт мій друже сьогодні я хочу познайомити з книжкою ;Заблудши душі;це моя перша книжка тому хочу щоб ти віднісся до неї с повагою, Приемного читання. 

Сьогодні Макс повертався пізно з роботи, втомлений голодний та трохи сумний, сьогодні він не виконав роботу на добре більш на погано він хотів дойти додому та сісти за компьютер, це була едина річ в якій він міг заспокоїтися, та зібратися з думками в нього не було ні дівчини ні домашньої тварини, він жив з мамою, тата в нього не було він пішов коли Максиму виповнилося два роки. 

Ось він підходив додому як раптом згадав що йому треба зайти в магазин бо мати попросила до купити на

Борщ декілька інгредієнтів він вже підійшов до каси

-Доброго дня     - Втомлено сказала продавець

Макс посміхнувся 

-Вечер вже  - С невеликою посмішкою сказав Макс 

-Розумник мені найшовся  - Недобро заказала продавець после цього усмішка пропала 

-З вас 245 гривнів -Сказала продавець

Макс швидко достав гаманець та дав їй гроші 

Продавець дала сдачу та про кричала 

-НАСТУПНИЙ -Сказала продавець

Макс поклав все у пакети та вже збирався йти як з натовпу покупців почув. 

-Вам не вистачае грошей - грізно сказав покупець

-Як це не хватае, все копійка в копійку мені треба брата годувати - дуже сумно сказала дівчина 

Макс дивився на це все й не розумів чому другі не можуть додати кілька гривнів, невже їм було байдуже на цю дівчину. 

Макс підійшов до той дівчини вийняв гаманець та дав трохи грошей дівчині, дівчина жалісно промовила 

-Дякую... - тихо сказала дівчина 

Через декілька хвилин вони стояли на вулиці дівчина стояла в старому пальто та меховій шапці, хоча на вулиці було -26 Максу показалось що її продувае вітром, на вулиці був сніг . 

-Дякую  - Сказала дівчина невелекую соромливую усмішку 

-Нема за що - Відповів Макс теж посміхнувшись

-Як тебе звуть  - Поцікавився Макс 

-Віка  -Відповіла дівчина

-Ти казала що тобі треба годувати брата?- Відповів Макс

-Так... - відповіла Віка

-А чому батьки цим не займаються? -Сказав Макс

-В мене їх немає  - Відповіла дівчина 

Хлопець за сумував подумав що неправильно почав розмову, Дівчина замітивши це сказала

-Не переймайся це було давно - відповіла Віка

-Вибач я не знав - Сказав Макс

-Нічого Нічого -Відповіла Віка

-На тримай, віддаси брату - Сказав Макс

Він достав з пакету дві булочки з маком та віддав дівчині 

-Дякую, давай відміняемося номерами-Сказала дівчина

-Хороша ідея - Сказал Макс

-А як ти заробляешь? - Сказав Макс

-Як приходится так і заробляю -Відповіла дівчина 

-Може якось зустрінемося, погуляємо - Сказав застінчиво Макс

-Так я не проти -Посміхнувшись відповіла дівчина

-Ось й пришли -Сказала дівчина 

-Ти тут живешь? - Сказав Макс

-Так - Відповіла дівчина 

-А я ось там живу - і Макс показав на будинок який був напроти її будинку 

Макс посміхнувся

-Добре, до зустрічі - відповів Макс

-До зустрічі -Відповіла Віка

Дівчина не торопясь пішла в будинок помахавши Максу рукой. 

Макс вже підійшов до дому й зайшов до квартири він почув як грає радіо він зайшов до кухні й побачив мати яка во всю готовила якусь їжу її звали Елена Петрівна

-Привіт Макс - Сказала вона 

-Привіт мамо- Сказав Макс

-Щось ти сьогодні пізно- сказала Елена Петрівна

-Так вибач мамо, сьогодні зустрів дівчину-Сказав Макс

-Скоро весілля? - за сміялася жінка

-Ха-ха-ха- посміявся Макс

Макс потрохи розповів їй про цю дівчину, мати задумувалася й слухала 

-Зрозуміло- Відповіла Елена Петрівна 

-Ось так якось - Сказав Макс

Він поїв та вирішив трохи пограти у компьютер але грав він не довго бо хочу треба було рано вставати 

Він лежав в кровати й думав про ту дівчину 

-Чому їй ніхто не допоміг? - -Чому їй так погано на душі?

Та багато багато всього недоброго лізло в голову Максиму та він заснув. 

Я сподіваюсь вам сподобалась перша глава моеї книжки продовження буде але тільки трохи пізніше треба подумати над сюжетом хочеться чтоб моя книжка стала цікавішою і цікавішою. 

                           Глава первая   ,, Знакомство,,

                                                                             Подсолнух