Привіт мій друже сьогодні я хочу познайомити з книжкою ;Заблудши душі;це моя перша книжка тому хочу щоб ти віднісся до неї с повагою, Приемного читання.
Сьогодні Макс повертався пізно з роботи, втомлений голодний та трохи сумний, сьогодні він не виконав роботу на добре більш на погано він хотів дойти додому та сісти за компьютер, це була едина річ в якій він міг заспокоїтися, та зібратися з думками в нього не було ні дівчини ні домашньої тварини, він жив з мамою, тата в нього не було він пішов коли Максиму виповнилося два роки.
Ось він підходив додому як раптом згадав що йому треба зайти в магазин бо мати попросила до купити на
Борщ декілька інгредієнтів він вже підійшов до каси
-Доброго дня - Втомлено сказала продавець
Макс посміхнувся
-Вечер вже - С невеликою посмішкою сказав Макс
-Розумник мені найшовся - Недобро заказала продавець после цього усмішка пропала
-З вас 245 гривнів -Сказала продавець
Макс швидко достав гаманець та дав їй гроші
Продавець дала сдачу та про кричала
-НАСТУПНИЙ -Сказала продавець
Макс поклав все у пакети та вже збирався йти як з натовпу покупців почув.
-Вам не вистачае грошей - грізно сказав покупець
-Як це не хватае, все копійка в копійку мені треба брата годувати - дуже сумно сказала дівчина
Макс дивився на це все й не розумів чому другі не можуть додати кілька гривнів, невже їм було байдуже на цю дівчину.
Макс підійшов до той дівчини вийняв гаманець та дав трохи грошей дівчині, дівчина жалісно промовила
-Дякую... - тихо сказала дівчина
Через декілька хвилин вони стояли на вулиці дівчина стояла в старому пальто та меховій шапці, хоча на вулиці було -26 Максу показалось що її продувае вітром, на вулиці був сніг .
-Дякую - Сказала дівчина невелекую соромливую усмішку
-Нема за що - Відповів Макс теж посміхнувшись
-Як тебе звуть - Поцікавився Макс
-Віка -Відповіла дівчина
-Ти казала що тобі треба годувати брата?- Відповів Макс
-Так... - відповіла Віка
-А чому батьки цим не займаються? -Сказав Макс
-В мене їх немає - Відповіла дівчина
Хлопець за сумував подумав що неправильно почав розмову, Дівчина замітивши це сказала
-Не переймайся це було давно - відповіла Віка
-Вибач я не знав - Сказав Макс
-Нічого Нічого -Відповіла Віка
-На тримай, віддаси брату - Сказав Макс
Він достав з пакету дві булочки з маком та віддав дівчині
-Дякую, давай відміняемося номерами-Сказала дівчина
-Хороша ідея - Сказал Макс
-А як ти заробляешь? - Сказав Макс
-Як приходится так і заробляю -Відповіла дівчина
-Може якось зустрінемося, погуляємо - Сказав застінчиво Макс
-Так я не проти -Посміхнувшись відповіла дівчина
-Ось й пришли -Сказала дівчина
-Ти тут живешь? - Сказав Макс
-Так - Відповіла дівчина
-А я ось там живу - і Макс показав на будинок який був напроти її будинку
Макс посміхнувся
-Добре, до зустрічі - відповів Макс
-До зустрічі -Відповіла Віка
Дівчина не торопясь пішла в будинок помахавши Максу рукой.
Макс вже підійшов до дому й зайшов до квартири він почув як грає радіо він зайшов до кухні й побачив мати яка во всю готовила якусь їжу її звали Елена Петрівна
-Привіт Макс - Сказала вона
-Привіт мамо- Сказав Макс
-Щось ти сьогодні пізно- сказала Елена Петрівна
-Так вибач мамо, сьогодні зустрів дівчину-Сказав Макс
-Скоро весілля? - за сміялася жінка
-Ха-ха-ха- посміявся Макс
Макс потрохи розповів їй про цю дівчину, мати задумувалася й слухала
-Зрозуміло- Відповіла Елена Петрівна
-Ось так якось - Сказав Макс
Він поїв та вирішив трохи пограти у компьютер але грав він не довго бо хочу треба було рано вставати
Він лежав в кровати й думав про ту дівчину
-Чому їй ніхто не допоміг? - -Чому їй так погано на душі?
Та багато багато всього недоброго лізло в голову Максиму та він заснув.
Я сподіваюсь вам сподобалась перша глава моеї книжки продовження буде але тільки трохи пізніше треба подумати над сюжетом хочеться чтоб моя книжка стала цікавішою і цікавішою.
Глава первая ,, Знакомство,,
Подсолнух
#8923 в Любовні романи
#3473 в Сучасний любовний роман
#2142 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 09.06.2022