У п'ятницю зробили скорочений день, старші класи випросили час зібратися на вечір.
Подруги знову збиралися разом. На цей раз у Кохан, щоб вона не тягла косметику з собою, оскільки саме вона робила макіяж усім.
Мама, як завжди, приготувала чай, бутерброди, солодощі. Поспілкувавшись деякий час із дівчатками, вона пішла, даючи можливість попліткувати.
За годину до початку вечора однокласниці вийшли із під'їзду. У школі була метушня, святковий настрій відчувався у повітрі, заряджаючи всіх позитивом. Щоб підтримувати подругу, дівчата сіли у першому ряду, зайнявши місця своїм хлопцям.
Вечір пройшов чудово: веселощі, нестандартні завдання – на кшталт передачі "Хто зверху?". Перемогла команда дівчат, чому подруги раділи ще більше.
Олександра виступала наприкінці, коли підраховували голоси. На цей раз вона танцювала сальсу, все пройшло ідеально. Коротка сукня, що облягала, давала можливість розглянути всі вигини фігури, рух стегон. Рівні, стрункі ніжки звели з розуму не одного хлопця в залі, втім, як завжди.
Зі сцени дівчина йшла під бурхливі оплески. А повернувшись на своє місце, отримала тихий комплімент та легкий поцілунок від свого хлопця.
Дискотека теж пройшла весело, хлопець, що сидів за комп'ютером, чергував музику, щоби могли всі потанцювати. Кілька разів зі своєю командою танцював і Олександр, тепер уже його дівчина насолоджувалась брейк-дансом, чудово знаючи, хто перед нею, пританцьовуючи та аплодуючи у такт музики.
Після танцю Левицький вийшов у магазин за водою, увімкнули повільну композицію. Кохан вже хотіла вийти в коридор, але чиясь рука обхопила її зап'ястя. Повернувшись, вона побачила Потапенка.
- Давай потанцюємо, - посміхаючись, запропонував хлопець. - Ти погодилася кілька днів тому.
- Добре.
"Нічого ж не трапитися, якщо я потанцюю з ним. Тим більше Сані немає", - заспокоювала себе дівчина.
- Сьогодні ти перевершила себе. Танець чудовий, - висловив комплімент хлопець, притягнувши її до себе для танцю.
- Дякую.
Розмова не клеїлася, і вони танцювали мовчки.
На середині пісні до зали зайшов Саня, шукаючи очима однокласницю.
- У когось зараз будуть проблеми? - запитав Потапенко.
- Чому?
- Ревнивий Отелло нас побачив.
Змінившись місцями з партнером, дівчина зустрілася очима зі своїм хлопцем. Він слухав одного зі знайомих, але дивився на пару, що танцює. Його погляд був зосереджений на руках хлопця, за виразом обличчя та позі було видно: найменший рух – і це дасть йому свободу дій.
Але Потапенко, мабуть, відчув настрій суперника й уберіг здоров'я.
- Дякую за танець, Снігуронька.
- Немає за що.
- Ходімо, передам тебе особисто в руки.
- Не варто.
- Пішли, – легко торкаючись спини дівчини, Олександр вів її до Левицького. - Ось, приймай свій скарб. Цілий і неушкоджений. Сподіваюся, танцювати їй із іншими можна?
- З іншими можна, - з натиском відповів тезка. – Якщо руки тримають при собі.
- Усього хорошого, - попрощався знайомий і пішов.
- Тебе таки не можна залишати одну.
- "Украдуть, їй Богу, украдуть!" - усміхаючись, процитувала фразу з улюбленого фільму Кохан.
- Все нормально?
- Звісно! Саш, ми просто танцювали!
- Добре, забий, - обійнявши її за талію, він пішов до друзів.
- Ей, це моє слово! – дівчина обурилася тому, як він сплагіатив її слово-паразит.
- Що? Яке слово? – не одразу зрозумів Левицький. Але пояснювати ніхто не мав намір, відмахнувшись, Олександра заявила:
- Забий, я танцювати.
Вечір добігав кінця, учень ді-джей привітав усіх із прийдешніми канікулами, святами та увімкнув останню повільну композицію.
- Ходімо позажимаємось у танці? - усміхнувшись, Саша повів дівчину в натовп танцюючих.
Притиснувши тісніше, ніж попередній партнер, він підлаштувався під ритм мелодії.
- Які плани на завтра?
- Ще не знаю. Але по обіді треба їхати за продуктами на Новий рік.
- А я не знаю, чи зможу з вами. У мене деякі справи.
- Кирило однозначно буде, ми ж до нього одразу будемо все везти.
- Завтра зідзвонимося, скажу точно.
Додому йшли всі разом. Вже на подвір'ї, прощаючись, домовились про завтрашню зустріч. Вирішили, що поїдуть до магазину Олена, Саша, Кір та, можливо, Саня.
***
- Так, куряче філе взяли, рибу взяли, – дивилася список покупок Олена. – Овочі теж взяли…
- І фрукти взяли, – переглядаючи продукти у візку, доповнила Кохан.
- Залишилися сири, ковбаска, соуси, воду...
#721 в Сучасна проза
#4302 в Любовні романи
#1930 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 18.09.2025