12.1 розділ

Наступного дня, як і домовлялися, друзі працювали у майстерні.

Саня, відкинувши на якийсь час план помсти, запропонував братові завезти машину, як він і збирався.

Під час роботи хлопці перекидалися фразами, але переважно на робочі теми. Але опинившись одночасно під машиною, Кір запитав:

- Чим учора був зайнятий?

- Із Сашкою у кафе були, - не відволікаючись від процесу, відповів друг.

- Так у вас все добре?

- Здається, так.

- Отже, я програв? Ти її таки завоював?

Відклавши ключ, Олександр подивився на партнера:

- Не в цьому річ! Вона мені подобається, я їй також, нам було добре вчора. Хочу проводити з нею час.

- Що ж, радий, що так вийшло.

- Я теж.

- Перед школою вийдемо кудись?

- Можна у суботу піти кудись.

- Треба нашим сказати.

Ближче до вечора хлопці розпрощалися.

Вдень Левицький розмовляв із Сашею, розповів, що сьогодні працює, тож зможе зустрітися лише ввечері. Відразу після роботи він швидко забіг додому помитися, переодягнутися, повечеряти і поїхати на зустріч.

Щоб не давати приводу для розмов, парочка вирішила поїхати до парку, та й просто хотілося усамітнитися.

Сівши на мотоцикл обличчям одне до одного, молоді люди ділилися подіями за минулий день, планами на завтрашній, перериваючись на поцілунки. Олександр розповів, що вони вирішили із Кіром вийти кудись компанією. Вдень Сашка зі Стасом будуть на тренуванні, але до вечора закінчать, навіть якщо проведуть два заняття одразу.

Домовившись про завтрашній вечір, дівчина змусила відвезти її додому, оскільки побачила втому на обличчі хлопця.

Пообіцявши, що завтра буде сповнений сил, він подарував дівчині багатообіцяючий поцілунок і поїхав додому спати.

Суботнього ранку сім'я Кохан снідала всім складом, обговорюючи останні події кожного.

Вже коли мама поставила пиріг, а донька приготувала каву, то вирішила поговорити про сьогоднішній день.

- Я сьогодні йду на тренування. Планую довше позайматись, бо одне було пропущене.

- Добре. Як ти почуваєшся?

- Чудово, начебто й не хворіла, - весело повідомила Сашка. Але одразу ж серйозно сказала: - Ми сьогодні ввечері хочемо погуляти.

- Ми – це?.. – запитала Юля Антонівна.

- Я, всі дівчатка, навіть Стас буде – тож усе буде добре.

- Значить, тільки дівчатка та Стас?

- Ні, ще Кір та Сашко – однокласники.

- Нагадай, будь ласка, Сашко – це сусід по парті, відмінник, який порушує поведінку, і той, що дивом вилікував тебе за день?

- Так, мамо, це він! Ох і пам'ять у тебе.

- І як ти збираєшся туди діставатися?

- Швидше за все, всі разом поїдемо. А якщо ні, то за мною хтось зайде.

- І до скільки ви там будете?

- Не знаю, я ж ще не виходила так гуляти. Мам, я розумію, ти хвилюєшся, але дозволь мені вчитися жити. Нічого страшного не станеться, компанія хороша, ти знаєш майже всіх.

- Я люблю тебе і хвилююсь.

- Зрозуміло! Але ж і в 20, і в 30 ти хвилюватимешся - що ж мені - сидіти вдома?

- Справді, Юлю, хай піде розвіється. Двадцять перше століття – зв'язок ніхто не скасовував, можеш зателефонувати будь-якої хвилини і дізнатися, як вона.

- Добре, але завжди будь на зв'язку, - здалася мама.

- Обов'язково! - зраділа дочка. – Дякую вам! Ви найкращі у світі.

Поцілувавши обох, вона побігла в душ - час було збиратися на тренування.

- Як швидко виросла наша дівчинка, – меланхолійно зауважила жінка.

- Так, начебто зовсім недавно заколисували по черзі, чекали зуб, що мучить, перший клас... А вже відпрошується погуляти ввечері.

- Хлопчик з'явився. Вона закохалася – світиться вся.

***

Тренування вони почали з румби – це був найважчий танець, тим більше його танцюватимуть у першому турі – рухи мають бути ідеальними. Вирішили вивчити танець з відкритими очима. Так як у партнерки будуть зав'язані очі, у неї буде менше рухів і вони будуть легшими – на неї і так дивитимуться. А ось партнеру потрібно викластися за двох – у його руках доля пари.

На конкурсах такого масштабу давалося менше часу на виступи кожної пари, тож обравши відрізок у півтори хвилини, тренерка розпочала справу. Власне, сьогодні вони пройшли весь танець, причому кілька разів. До ідеалу їм, звісно, ще дуже далеко, але є основа.

Подякувавши за роботу, тренерка закінчила заняття. Дорогою до зупинки партнери обговорювали танець.

- Я задоволена! Поки що все мене влаштовує. Не знаю, що буде, коли спробую зав'язати очі, але зараз все здається легким.