7.1 розділ

Повернувшись під час танцю обличчям до подруг, Олександра махнула їм кулаком та губами пообіцяла "вбити!", на що отримала від кожної язичок та усмішку.

Напевно, Олександр встиг помітити, що відбувається, тому що притиснув її до себе і сказав:

- Не помітила: коли я поряд, з тобою щось трапляється?

- Найчастіше з твоєї вини щось і трапляється, - пробубніла дівчина.

- Саш, може, перестанемо сваритися? Спробуємо нормально спілкуватись.

- Не варто! Не виходить у нас.

- Ми ж не пробували.

- Я пробувала, але твоїй дівчині це не сподобалося, - вона згадала гру у волейбол.

- Лера – не моя дівчина.

- Вже ні? Дуже шкода, вона тебе так оберігала, - зіронізувала Олександра.

- Не язви! У нас не було нічого, так, зустрілися кілька разів.

- Мені це нецікаво, можеш не пояснювати.

- А я хочу, щоб ти знала, - ближче нахилився до вуха хлопець і ніжно провів рукою по спині. Приємне тремтіння прокотилося по тілу дівчини, вона вигнулась під його рукою і сильніше обійняла за плечі. – Чи можна тебе сьогодні провести додому?

- Ні, - вперто відповіла вона.

- Не вірю.

- Як хочеш.

- І що ж ти така вперта?

- Яка є. Не подобається, не тримаю, - з викликом подивилася Левицькому в очі, правда, для цього довелося підняти голову.

- Подобається, - усміхнувся він у відповідь. – Дякую за танець.

Легкий поцілунок у губи, на знак подяки, інтуїтивно Сашка розтулила губи, її тіло видавало справжні почуття та бажання, але хлопець усміхнувся, показавши два ряди білосніжних зубів, і клацнув по носі. Зізнатися, якби він продовжив, то не отримав би відсічі, скільки було спроб поцілуватися, що вона вже хотіла відчути його губи на своїх. Іноді вона бачила сни про це, а зараз відчула легке роздратування від незадоволеної цікавості.

Кохан і не помітила, що музика потихеньку стихала, закінчуючись. Не випускаючи її долоню зі своєї, Олександр попрямував убік, куди йшли вже друг з дівчиною, Настя зі Стасом, і Ксенія з якимсь хлопцем із паралельного класу.

- Популярність пішла на користь? - запитала Сашка у Ксенії, як тільки дівчата залишилися одні.

- Павло такий милий, - щасливо зізналася дівчина подругам. - У нас скільки спільного: і фільми любимо одного жанру, і волейболу віддаємо перевагу серед інших видів спорту, і все, все, все!

- Мовчи! А то почнемо заздрити, – жартівливо перебила Настя.

- А що у вас, до речі, зі Стасом? Він піддався твоїм чарам?

- Начебто. І майже без зусиль, у нас, схоже, взаємна симпатія з першого погляду. Він тааак класно танцює, - захоплено прошепотіла Анастасія, заплющивши очі від спогадів.

І тут три пари очей подивились на Олександру.

- А ти що скажеш? – не витримала Олена.

- Ну, потанцювали, - знизавши плечима, байдуже відповіла дівчина.

- І?..

- Поговорили.

- І???

- Що "і"? Немає в нас ні взаємної симпатії, ні спільних інтересів… сваримося лише постійно… – трохи засмучено зізналася вона.

- Загалом ніяк не склалося? - співчутливо запитала Ксенія.

- Хочете правду? - поцілунок, що не відбувся, зачепив, і їй захотілося виплеснути образу. - Я чекала поцілунку в кінці танцю, - побачивши, округлі очі подруг, дівчинка підтвердила свої слова: - Так! Ми мали стільки ситуацій, що я вже зациклилася на цьому чортовому поцілунку! А знаєте, що він зробив? Клацнув по носі і повів до вас!

Тепер всі втрьох широко посміхалися, це трохи зменшило її запал, посміхнувшись у відповідь, вона все ж таки запитала:

- Що смішного?

- Ти не думаєш, що Сашко так тебе інтригує? Хоче зацікавити, щоби ти сама шукала з ним зустрічей.

- Не дочекається!

- Хто знає, хто знає…

- Я з ним потанцювала? Потанцювала! Поговорила? Поговорила! Що з того вийшло? Нічого! Будь ласка, давайте закриємо цю тему? Правда, ну не вийде з цього нічого, не тіште себе ілюзіями.

- Шкода, ви так підходите один одному, - засмутилися подруги.

- Нема чого сумувати, все нормально. Пішли танцювати!

Наступні кілька годин дівчата приємно проводили час: танцювали, жартували, фотографувалися. Декілька повільних композицій вони так і танцювали вже парами, за винятком Олександри – її запрошували інші хлопці. Час від часу вона бачила у залі сусіда по парті, але вони не перетиналися.

Вечір добігав кінця, Настя зі Стасом попрощалися з усіма і пішли раніше, щоб пішки прогулятися вуличками. Подруги вийшли до туалету, де Олена запитала:

- Саш, як ти додому діставатимешся?

- На автобус піду, - вона зосередилася на пасмі волосся.

- Давай ми з Кирилоом тебе проведемо?